Атмосферне повітря

Атмосферне повітря — один з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища, який є необхідною фізичною і біологічною умовою існування людини та джерелом життя на Землі. Від його якості залежить здоров'я людини. Атмосферне повітря також має важливе економічне значення. Воно використовується як сировина для хімічної промисловості, енергетичний ресурс, середовище зв'язку і руху літальних апаратів, для скидання відходів виробництва тощо.

За відсотковий складом атмосферне повітря це: азот — 78,08%,  кисень — 20,96 % та інертні гази — 0,94 % об'єму, у тому числі аргон — близько 0,9 % об'єму. Кількість цих газів у повітрі не змінюється, тому їх називають постійними складовими частинами повітря.

Водночас на стан та склад атмосферного повітря впливають два головні фактори: внесення в атмосферу забруднюючих речовин через різноманітні джерела і шкідливий фізичний вплив на нього. До останнього належать випромінювання, звукові коливання, шум тощо. Ці та інші фактори порушують оптимальний стан повітря, що негативно впливає на здоров'я людей, на стан і розвиток тварин і рослин.

Сумарний викид забруднювальних речовин  від стаціонарних і пересувних джерел міста у 2010р. становив 46,7 тис. т (61,42 кг на 1 мешканця, в області – 99,6 кг), при цьому 96% від нього припадало на пересувні джерела забруднення (автомобільний, авіаційний та залізничний транспорт). Серед стаціонарних джерел забруднення міста найвищий відсоток припадає на підприємства теплоенергетичного комплексу міста (близько 40%), що є загальнодержавною тенденцією.

Стаціонарні джерела

Викиди від стаціонарних джерел забруднення на 90% були зумовлені діяльністю понад 600 різногалузевих промислових підприємств.

Основними джерелами забруднюючих речовин у повітрі міста Львова є: пил – автотранспорт, деревообробна промисловість і промисловість будматеріалів; діоксид сірки – промислові підприємства, оксид вуглецю – автотранспорт, підприємства теплоенергетики; діоксид азоту – підприємства теплоенергетики; формальдегід – автотранспорт, деревообробна промисловість.

Ряд підприємств міста, для яких встановлено обсяги викидів забруднювальних речовин в атмосферу понад 100 т (ТЕЦ-1, ТЕЦ-2, ТзОВ “Українська меблева компанія“, ВАТ “Іскра“, ЗАТ “Львівський ізоляторний завод“), викидали в атмосферу майже 60% від загальної суми викидів стаціонарними джерелами. До складу найбільших за обсягами викидів в атмосферу увійшли 4 підприємства Залізничного району, 2 – Галицького району, 1 – Шевченківського району та 4 – Сихівського району. Серед газоподібних викидів цих підприємств на першому місці залишаються оксиди азоту, основними джерелами якого є підприємства теплоенергетики. Загалом хімічний склад викидів від стаціонарних джерел забруднення є таким: переважає метан (48,1%) та сполуки сірки (28,6%), вміст сполук азоту та оксиду вуглецю відповідно становить 5,8% та 4,8%.

Підприємства енергетики є найбільшими стаціонарними джерелами забруднень атмосферного повітря у Львові. Це спеціалізовані комунальні теплопостачальні підприємства: ТЕЦ-1, ТЕЦ-2, а також ЛМКП “Львівтеплоенерго“ і ЛКП “Залізничнетеплоенерго“, які виробляють понад 90 відсотків всієї теплової енергії у місті. На балансі цих підприємств перебуває 129 котелень, ТЕЦ ЛМКП “Львівтеплоенерго“, ТЦ “Північна“ та ТЦ “Південна“, 150 ЦТП і 563,15 км теплових мереж. У розрізі районів міста на балансі означених вище теплокомунальних підприємств найбільша кількість котелень локалізована у Галицькому районі – 63, найменша – у Сихівському районі – 5 (вони обслуговують практично однакову кількість будинків – близько 500, але для останнього характерною є багатоповерхова забудова). Паливом для виробництва теплової енергії є природний газ, об’єми використання якого у 2010 році становили 636,7 млн. куб. м (населення – 38%, комунальні потреби – 50%, підприємства – 12%). Використання зрідженого газу і надалі є незначним та становить 566 т/рік.

Працівниками КП «Адміністративно-технічне управління» під час проведення обстежень суб’єктів господарювання міста звертається особлива увага на наявність планів заходів підприємств з охорони навколишнього природного середовища   та зазначення у них заходів з охорони атмосферного повітря.

Пересувні джерела

На сьогодні викиди від пересувних джерел є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря у місті. Хімічний склад викидів від пересувних джерел забруднення характеризується перевагою вмісту оксиду вуглецю (до 74%), сполук азоту та вуглеводнів (відповідно 12% та 11%).

Одним з основних факторів, який впливає на рівень забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами, є якість пального.

Пріоритетними питаннями залишаються: зменшення навантаження автотранспорту на центральну частину міста через реалізацію нової транспортної стратегії; контроль за станом хімічного забруднення атмосфери не лише у точках перетину магістральних вулиць, але і у межах селітебних територій, особливо дитячих майданчиків, садочків та шкіл; подальша модернізація теплоенергетичного господарства міста; завершення розробки проекту “Реконструкція автоматизованої системи керування рухом“; бріо- та ліхеноіндикаційні дослідження стану забруднення атмосферного повітря у місті тощо.

Вода

Водний об’єкт — це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

На території м. Львова розташовано 83 водойми, а саме у  Галицькому районі - 5, у Залізничному районі – 11, у Личаківському районі  – 19, у Сихівському  районі - 23, у Шевченківському районі  – 16 та у Франківському  районі - 9.

З метою забезпечення виконання заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, встановлення правил загального користування водними об’єктами:

  • у 2012 році за рахунок коштів міського фонду охорони навколишнього природного середовища проведено  паспортизації водних об’єктів, розташованих на території м. Львова;
  • впродовж останніх років проведені заходи з поліпшення технічного стану та благоустрою водойм на території міста, зокрема заходи проведено на 9-ти водних об’єктах (2-а озера на території РЛП «Знесіння», водоймище на вул.Панча,8, декоративний став на вул. Симоненка, озеро у ботанічній пам’ятці природи місцевого значення «Лісопарк Погулянка», озеро за приміщенням Центру творчості Галичини на вул.А.Вахнянина,29, водойма на вул.Тернопільській,1, водойми у парку «Стрийський» та «Левандівське озеро»). Окрім цього комунальними підприємствами проводиться систематична очистка дзеркал водойм у  паркових зонах (всього 8 водойм);
  • лабораторією КП «Адміністративно-технічне управління» департаменту містобудування здійснюється щоквартальний відбір проб та проведення хімічних аналізів на предмет виявлення  перевищень гранично - допустимих концентрацій забруднюючих речовин у  35-ти водоймах, розташованих на території  м. Львова.

На території м. Львова досліджені 26 джерел у різних частинах міста й околиць, зокрема в південній частині — джерело у Стрийському парку, 5 джерел у парку „Залізні води", джерело в парку „Снопківський" біля озерця Морське око. У східній частині міста виявлено 9 джерел: два в парку Погулянка, два в лісопарку в районі Медової печери, два в районі Винниківського озера та три в парку Знесіння. У північній частині міста обстежено сім джерел: одне на Підзамчі, чотири на Клепарові, два на Голоску. Три джерела досліджено в районі смт. Брюховичі.

Усі джерела пов'язані з виклинюванням баденських водоносних шарів.

Відходи

Побутові відходи

З метою забезпечення комплексу взаємопов’язаних та узгоджених у часі технологічних, технічних, ресурсозберігаючих, екологічних, санітарно-гігієнічних, фінансово-економічних заходів, спрямованих на розв’язання проблем сфери поводження з побутовими відходами у м. Львові, їх утворення, збирання, транспортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення виконавчим комітетом ЛМР рішенням від 30.09.2011р.№ 886 затверджено нові норми утворення твердих побутових відходів для міста Львова.

Протягом останніх 3-х років у місті розпочалися роботи, пов’язані з сортуванням твердих побутових відходів (ТПВ) та їхньою подальшим вторинним використанням та переробкою. Зокрема  з 2009 року розпочалось виконання пілотного проекту щодо впровадження системи роздільного сортування сміття трьох фракцій: спеціальні окремі контейнери для пластику, скла та паперу. Станом на травень 2011 рік житлово-комунальні підприємства міста встановили смітники для пластику: у Галицькому районі – 78, Залізничному районі – 143, Личаківському районі – 86, Франківському районі – 70 та Сихівському районі – 140. У Шевченківському районі з 222 запланованих контейнерів було встановлено 55. З червня розпочалося встановлення контейнерів для скла та паперу у Галицькому районі (11), Шевченківському (10) та Сихівському (75).

Загальна кількість контейнерних майданчиків для збору побутових відходів у Львові становить 904 (3001 контейнерів), з яких найбільша кількість припадає на Галицький район міста (32%).

Промислові відходи

Найбільшу небезпеку для довкілля мають відходи I-II класів небезпеки, зокрема, відпрацьовані люмінесцентні лампи та свинцеві акумулятори. На Львівщині щороку утворюється біля 90 тис. люмінесцентних ламп, 1000 тонн відпрацьованих акумуляторів, 1000 тонн відпрацьованих технічних мастил. Більша частина цих небезпечних відходів припадає на Львів (до 60%).

Ще однією специфічною екологічною проблемою залишаються кислі гудрони (ІІ клас небезпеки), які в кількості близько 200,0 тис. т  зберігаються поблизу львівського полігону ТПВ.

Поводження з відходами

У місті близько десятка підприємств, які здійснюють діяльність у сфері поводження з промисловими відходами.

Збирання, зберігання, перевезення відпрацьованих нафтопродуктів, непридатних до використання за призначенням (включаючи відпрацьовані моторні й індустріальні масла та їх суміші) здійснюють ДП “АБВ-плюс“, ДП УКР.-АБВ, ТзОВ “Маст“. Збирання, зберігання та транспортування відпрацьованих батарей свинцевих акумуляторів проводить ТзОВ “Промснаб-Львів“. НТП “Галекоресурс“ та ПП “Екотех-Україна“ проводять збирання, зберігання та транспортування відпрацьованих механічно непошкоджених люмінесцентних та дугових ртутних ламп.

Департаментом містобудування Львівської міської ради з лютого 2013 року розпочато реалізацію проекту «Створення муніципальної системи поводження із відходами побутового електронного та електричного устаткування у місті Львові із використанням досвіду міста Люблін».

Проектом передбачено:

  • розробка та затвердження комплексної муніципальної програми поводження з відходами побутового електронного та електричного устаткування у місті Львові;
  • придбання та розміщення 80 спеціалізованих контейнерів для роздільного збирання відпрацьованих елементів живлення (батарейок) у місті Львові;
  • придбання обладнання на базі мікроавтобусів пересувних пунктів для збору відходів побутового електронного і електричного устаткування у місті Львові;
  • придбання та встановлення устаткування для знешкодження ртутних ламп та інших елементів устаткування, які містять пари ртуті, у місті Львові (фірми MRT);
  • проведення інформаційно-освітньої кампанії для населення із висвітлення питань поводження з відходами побутової електроніки.

Даний проект успішно пройшов два етапи відбору, та отримав дофінансування за рахунок коштів Європейського Союзу в рамках Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства 89% від загальної суми проекту у розмірі 1 202 194,20 євро. Термін реалізації проекту 2 роки.

Зелені насадження

Зелені насадження Львова завжди були неодмінною, обов’язковою складовою містобудівного каркасу міста. Вони відіграють унікальну буферну роль у міському середовищі і є важливими агентами елімінації з міського середовища та знешкодження (або депонування) шкідливих полютантів, пилу, оптимізації газового складу повітря і терморегуляції у міському середовищі. Загальна кількість видів вищих судинних рослин у Львові становить 988, з яких лишень 17% – це аборигенні види. Незважаючи на значну трансформованість урбоекосистем, на території міста збереглися популяції 47 видів вищих судинних рослин, що включені до Червоної книги України. Це свідчить про високий рівень стійкості природних екосистем, залишки яких збереглися на території міста. Цей потенціал може бути використаний для покращання міського середовища через оптимізацію структури, функціонування та використання зелених насаджень.

До системи зелених насаджень міста належать міські ліси (власність державного лісового фонду України) та міські насадження загального користування, внутрішньоквартальні насадження житлових районів, насадження вулиць, парки (28), газони, квітники та інші насадження, включаючи об’єкти природно-заповідного фонду. Площа зелених насаджень Львова за різними категоріями становить 33286 га, у тому числі у межах міста 4419 га, або майже 26% від площі міста. З огляду на те, що до цього часу не проведено інвентаризацію зелених насаджень міста, а випадки непогодженого вирубування дерев з метою будівництва (вул. Д. Вітовського, вул. В. Стуса, район “Знесіння“ тощо) є достатньо поширеними, місто не володіє інформацією щодо того, яка площа зелених насаджень реально припадає на одного мешканця (у 2000 році цей показник становив 54 кв. м/особу).

Згідно з вимогами Всесвітньої організації охорони здоров’я оптимальною для міського мешканця вважається площа зелених насаджень на рівні 50 куб. м.

Зелені насадження Львова представлені шістьма типами:

  1. лісові та лісопаркові масиви зеленої зони, які знаходяться у підпорядкуванні ДП “Львівське лісове господарство“ та ДП “Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр“ Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.
  2. насадження парків і скверів, що належать до природно-заповідного фонду (парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, регіональний ландшафтний парк “Знесіння“), або парки, що мають визначену структуру, але не належать до об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ). Ці об’єкти перебувають, переважно, у підпорядкуванні ЛКП “Зелений Львів“.
  3. лінійні та фрагментарні зелені насадження вулиць та міжбудинкових територій, ці насадження перебувають також у підпорядкуванні комунальних підприємств.
  4. зелені насадження приватних ділянок і прибудинкових територій установ різного статусу, які належать приватним особам.
  5. насадження організованих садово-городніх об’єднань, діючих цвинтарів.
  6. фрагменти природної рослинності на землях сільських рад у межах зеленої зони міста.

За інформацією ДП “Львівське лісове господарство“ лісопаркова частина зеленої зони міста займає 28867 га (8 лісництв – Борщівське, Брюховицьке, Завадівське, Винниківське, Красівське, Липниківське, Лапаївське і Товщівське). Площа лісів у межах міста (Винниківське, Завадівське і Брюховицьке лісництва) становить 3447 га.

Протягом останніх коків з міського фонду охорони навколишнього природного середовища кожен рік виділялися кошти на реалізацію заходів щодо збереження зелених насаджень міста. Було проведено визначення меж парків, а також розпочалися роботи щодо опрацювання проектів організації їхніх територій постійно проводилося озеленення міста; фітопатологічні обстеження зелених насаджень та зняття аварійних і сухостійних дерев, механічне зняття омели та санітарне обрізання крон дерев, вакцинування каштанів проти мінуючої молі; збагачення видового сортименту горизонтальних і вертикальних зелених насаджень; забезпечення контролю за утриманням насаджень вулиць; вертикальне озеленення історичної забудови центральної частини міста; паспортизація та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду міста; розробку проектів утримання парків-пам”яток садово-паркового мистецтва. У парках міста встановлено інформаційні та охоронні знаки.

Протягом 5-7 років значною проблемою зелених насаджень міста є ураження каштанів мінуючою міллю: показник загальної ураженості парково-вуличних насаджень в окремих випадках сягає 80%.

Природно-заповідний фонд

На території міста знаходяться 4 об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення загальною площею 97,2 га (ботанічні сади Національного лісотехнічного університету України та Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівського національного медичного університету імені Д.Галицького,  пам’ятка садово-паркового мистецтва “Стрийський парк“) та 14 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, серед яких особливе місце посідає регіональний ландшафтний парк “Знесіння“.

Пріоритетними питаннями є: розширення мережі об’єктів природно-заповідного фонду; використання сучасних сумішей у зимовий період з метою захисту зелених насаджень від пошкодження токсичними солями.

Пріоритетними питаннями є: розширення мережі об’єктів природно-заповідного фонду; використання сучасних сумішей у зимовий період з метою захисту зелених насаджень від пошкодження токсичними солями.

Екологічна освіта

У подоланні сучасної глобальної екологічної кризи визначальним є формування екологічної свідомості, культури і нового екологічного світогляду. Тому підвищення рівня суспільної екологічної свідомості визначено головним пріоритетом екологічної політики України на період до 2020 року.

У Львові є середній спеціальний заклад, який готує фахівців екологічного профілю – Львівський державний екологічний політехнікум. Підготовку спеціалістів-екологів здійснює ряд вищих навчальних закладів міста – Львівський національний університет імені Івана Франка (біологічний, географічний, геологічний факультети), Національний лісотехнічний університет України, Національний університет “Львівська політехніка“, Львівський національний аграрний університет. Можна констатувати, що вищі навчальні заклади міста готують увесь спектр фахівців-екологів, які потрібні для вирішення проблем охорони довкілля міста.

Також у  Львові позашкільне екологічне навчання проводиться у Центрі творчості дітей та юнацтва Галичини, Львівському обласному еколого-натуралістичному центрі, Львівському міському еколого-натуралістичному центрі, регіональному ландшафтному парку “Знесіння“, окремих школах міста. Так, зокрема, у рамках студентської програми “ЕКОБІ“ у школах міста проводиться  конкурс учнівських проектів щодо покращання екологічного стану міських шкіл, а також природоохоронна акція “Зроби своє місто чистим. Ти це можеш“.

Значний об’єм позашкільної екологічної освіти забезпечує дирекція регіонального ландшафтного парку “Знесіння“ як у рамках традиційних Днів довкілля, так і спеціальних природоохоронних акцій “Чиста Україна – чиста Земля“ (за підтримки Асоціації міст України та Українського товариства охорони природи), щорічної осінньої акції “Зупини вогонь! Збережи природу!“, “Ми і Знесіння“ та інших.

Школярі міста залучаються до різноманітних конкурсів природоохоронного спрямування як в рамках програм міського управління освіти, так і Державного управління екології та природних ресурсів в Львівській області. Так, за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища кожен рік проводилися дитяча екологічна акція “Чисті джерела – чисте море“, навчально-оздоровчі екологічні експедиції у рамках програми “Діти вулиці“, огляд-конкурс “Ми за чисте й зелене місто Лева“, “Зелені оази“, “Майбутнє у твоїх руках“, “За охорону природних ресурсів і тваринного світу“, міський конкурс “ЕкоКВК“ тощо.

За кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища кожен рік проводяться “Дні довкілля“, семінари, конкурси та інші культурно-масові заходи екологічного спрямування, видання поліграфічної продукції та встановлення інформаційних аншлагів, створення і поповнення екологічної відеотеки “Екологія – XXI століття“, забезпечується функціонування екологічних літніх таборів, постійно діючої зоологічної виставки “Дитячий зоопарк“. Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища фінансує проведення конференцій та конкурсів для школярів та студентів.

Існує потреба у продовженні реалізації заходів, спрямованих на розвиток екологічної освіти й просвіти мешканців міста (створення “зелених класів“, гуртків екологічного спрямування формування фондів публічних та шкільних екологічних бібліотек і відеотек, забезпечення інформування населення про стан довкілля через відновлення на сайті Львівської міської ради веб-сторінки “Про стан довкілля в м. Львові“, створення постійного громадського органу “Екологічний форум“ тощо.