Починаючи з 2004 року, правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики встановлено Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Поширення регуляторної політики на державне регулювання господарських відносин, обов’язковість адміністративних процедур з розробки та прийняття регуляторних актів для всіх регуляторних актів, охоплюючи органи місцевого смоврядування, суттєво поширило коло суб’єктів регуляторного процесу, безпосередніми учасниками якого стали також громадські організації та їхні об’єднання, наукові установи, консультативно-дорадчі органи.

Нижче наведено основний перелік нормативно-правових актів прийнятих на державному та місцевому рівнях, щодо здійснення регуляторної діяльності.

Закони

  1. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року № 1160-IV

Підзаконні нормативно-правові акти

  1. Постанова Кабінету Міністрів України «Про офіційне оприлюднення регуляторних актів, прийнятих місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади та їх посадовими особами, і внесення змін до Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» від 11.02.2004 № 150
  2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про апеляційну регуляторну комісію» від 03.03.2004 № 226
  3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта» від 11.03.2004 № 308
  4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта Національного банку України» від 14.04.2004 № 471
  5. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про підготовку та оприлюднення щорічної інформації Кабінету Міністрів України про здійснення державної регуляторної політики органами виконавчої влади» від 19 березня 2004 р. N 152-р
  6. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки органами виконавчої влади інформації про здійснення ними державної регуляторної політики» від 06.05.2004 № 50
  7. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо вдосконалення державного регулювання господарської діяльності» від 09.08.2008 № 698
  8. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1151

Локальні нормативно-правові акти

  1. Розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації «Про перегляд регуляторних актів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Львівської області за період 2005-2008 рр.» від 21.07.2008 № 724
  2. Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про реалізацію виконавчими органами міської ради державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 02.07.2004 № 636 (зі змінами)

Роз’яснення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва щодо порядку реалізації норм статті 34 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» із змінами від 05.06.2014 №1319-VII

Відповідно до п.1 розділу ІІ Закону України від 05.06.2014 р. № 1319-VII, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Відповідно до внесених змін, відповідальна постійна комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта, який разом з цим проектом та підписаним аналізом регуляторного впливу подається до уповноваженого органу для підготовки у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів державної регуляторної політики (далі — пропозиції уповноваженого органу).

Таким чином, враховуючи, що Закон України від 05.06.2014 р. № 1319-VII набув чинності 28.06.2014, органи місцевого самоврядування мають дотримуватись визначеного ним обов‘язку щодо подання проектів регуляторних актів до уповноваженого органу для підготовки пропозицій щодо їх удосконалення відповідно до принципів державної регуляторної політики.

Необхідно зазначити, що відповідно до статті 30 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Держпідприємництво України, як уповноважений орган щодо реалізації державної регуляторної політики вже наділений повноваженнями щодо проведення експертиз проектів законів України, інших нормативно-правових актів, які регулюють господарські відносини та адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання, надання розробникам цих проектів пропозицій про їх вдосконалення відповідно до принципів державної регуляторної політики.

Таким чином, відсутність визначеного Кабінетом Міністрів України порядку подання проектів регуляторних актів до уповноваженого органу для підготовки пропозицій щодо їх удосконалення відповідно до принципів державної регуляторної політики не є перешкодою для реалізації положень статті 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Роз’яснення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва щодо необхідності обраховувати М-тест 

Доводимо до Вашого відома, що з  15 березня 2015 р. набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1151 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 308», розробником якої була Державна регуляторна служба України. У документі йдеться про необхідність обраховувати витрати малого бізнесу на виконання державного регулювання, так званий М-тест.

Після вступу у дію Постанови КМУ №1151, будь-який проект регуляторного акту супроводжуватиметься цифровими розрахунками як загального впливу, так і, як окремої частини, М-тесту.

Що стосується проведення загальних розрахунків, то джерелами інформації для визначення показників мають бути:

  • статистичні збірники і публічні звіти органів державної влади, отримані в процесі обробки звітності, дані про надзвичайні ситуації, перевірках та ін.;
  • висновки експертів;
  • консультації з представниками бізнесу.

Прозорість процесу розрахунку і доступність вихідних даних дозволить громадськості та зацікавленим представникам бізнесу упевнитися в правильності та достовірності проведення розрахунків. Гарантіями того, що це не буде імітацією, є зацікавленість і активна участь громадськості.