Небезпека при спалюванні сухої трави

Кожної весни зі встановленням сухої теплої погоди до пожежно-рятувальних служб надходять повідомлення про горіння сухої трави на сільськогосподарських угіддях, торфовищах, лісах, узбіччях доріг і вздовж транспортних магістралей, а також в парках, скверах і технічних територіях міст та сіл.  В Управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міської ради  протягом 2015 року обліковано 215 випадків загорання сухої трави та 28 випадків горіння торфу, також 1 випадок загорання сухої трави вже облікований з початку 2016 року.

А чим такі загоряння трави і листя загрожують?

 Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення застерігає, що спалювання сухої трави і листя загрожує виникненням значних масштабних пожеж в лісах і населених пунктах, небезпечне для  здоров»я людей, особливо для тих, хто має серцеві та алергічні захворювання і проблеми з дихальними шляхами.

          Як твердять екологи, при згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. В тліючому, без доступу кисню листі, виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини — одні з найотрутніших для нашого організму речовин.

          Додаткова проблема полягає в тому, що з сухим листям та травою, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні поліетиленового пакету в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю, задухи. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і викликаючі респіраторні захворювання оксиди сірки. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
            До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди, а часто вони пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.
Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний.
            Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Разом з сухим листям та травою згорають корисні комахи. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин. При спалюванні трави на присадибних ділянках виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до знищення диких рослин та тварин. Аналогічним чином, виникає загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків. Дим від вогнищ може утворювати смог і на довго зависати у повітрі на великих територіях. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій і,  відповідно,  до травматизму людей.
            Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знають. Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному пункті, мешканці повинні знати, що закон у будь-якому випадку на їх стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини, їх майна та навколишнього середовища. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із палами.

          Відповідно до ст. 77-1 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, а також опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, а також інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а також невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння — тягнуть за собою відшкодування завданих збитків майну громадян та накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п»ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В особливих випадках винні можуть бути притягнуті і до кримінальної відповідальності.

Ви опинилися у осередку пожежі:

  • не панікуйте та не тікайте від полум»я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте лінію вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом (при можливості мокрим, або з натуральних матеріалів);
  • з небезпечної зони, до якої наближається полум»я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;
  • якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі — повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої мокрої тканини;
  • гасити полум»я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум»я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим грунтом та будьте обережні в місцях горіння високих дерев, — вони можуть завалитися та травмувати вас;
  • під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв»язок за допомогою голосу;
  • особливо будьте обережні у місцях торф»яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви і провали, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів;
  • після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.