Личаківський парк з меморіальним комплексом «Пагорб Слави» КаталогВідпочинок у містіПарки та сади

Обмежений вул. Личаківська, вул. Пасічна, вул. Центнерівка

На південь від Кайзервальду розташований Личаків. Колись тут починався торговий шлях, що вів через Глиняни та Золочів до Києва і через Молдову до Константинополя. Перші оселі з'явились тут у XV столітті. До середини ХІХ ст. Личаків мав вигляд передмістя, де було багато садів та виноградників. На Личаківській горі, де тепер знаходиться парк, стояла руїна, звана "диявольським млином". Якийсь промисловець хотів використати личаківські вітри і побудував тут вітряк, однак вітер ламав йому крила, тож власник від нього відмовився.

У 1883 р. за проектом А. Рьорінга тут було закладено парк площею 6 га. Тоді тут посадили чорну сосну, смереку, клен, березу та липу, створено доріжки, що йдуть по периметру парку (біля вулиць Личаківської та Пасічної). Офіційно парк відкрито у 1892 р.

У 1906 р. над крутосхилом з боку Личаківської вулиці було споруджено пам'ятник польському національному героєві Б. Гловацькому.

За радянських часів парк розширили, і його площа сьогодні 12,4 га. Поблизу кінцевої зупинки трамваю N 2 є цікава ділянка з насадженнями із сосни чорної та ялини європейської.

Личаківський парк у західній частині переходить у спортивні комплекси, які добре озеленені і впорядковані. У південній частині він зливається із зеленню комплексу Пагорб Слави.

У парку є чимало білок та птахів.

Назва "Пагорб Слави" з’явилася після поховання в 1914 на Личаківських пагорбах 5369 солдат і офіцерів російської армії, які поклали голови на полях Галичини. Ініціатором створення була дружина львівського генерал-губернатора - графиня Бобринська. У 1936 р. міська влада перенесла прах полеглих на Личаківський цвинтар, проте могили згодом були зруйновані гітлерівцями. Білий 4-метровий кам'яний хрест, що стояв посеред могил, фашисти розбили й уламки скинули в глибокий яр.

Після звільнення Львова від німецько-фашистських загарбників прах воїнів Червоної Армії і партизанів, які загинули в боротьбі з ворогом, вирішено було перенести до Пагорба Слави. У 1945 р. затверджено проект будівництва військового кладовища, що його представив головний архітектор міста А. Натальченко.

Вхід у меморіал оформлений двома пілонами з червоного піщаника, виконаними у вигляді опущених знамен. Центр кладовища спроектований як коло, поділене навпіл Алеєю Героїв. Усього на кладовищі поховано 65 воїнів у братських могилах та 255 - в індивідуальних.

Зліва від входу підноситься гранітний обеліск. Під ним - прах воїнів, які загинули у Першу світову війну в боях за Львів. У 1958 році при вході на кладовище запалили Вогонь вічної слави.

З архітектурним ансамблем зливається пишна зелень. Сквер, який розбито перед входом, вирішений у строгому стилі.

У 1994 р. меморіальне кладовище і меморіальний парк " Пагорб Слави" увійшли до складу Історико-архітектурного музею "Личаківський цвинтар".

  Львів, вулиця Личаківська
  • Додаткова інформація
Оновлено     2,000