Латинський катедральний костел (Площа Катедральна, 1) – велична пам’ятка XIV-XVIII століть, у якій гармонійно поєднані архітектурні риси минулих епох: готики, ренесансу й бароко.

Катедральний собор був головною будівлею середньовічного міста, тож на його будівництво не шкодували ані грошей, ані часу.

Львівська Катедра будувалася набагато довше, ніж триває людське життя, тому жоден майстер-будівничий не дочекався плодів своєї праці у завершеному вигляді.

1360 року розпочали будівництво головного храму міста, який за первісним задумом повинен був мати дві величні вежі. Одну з них звели вже наприкінці XIV століття, другу так і не добудували до наших днів.

Від готики через ренесанс і бароко, а відтак до елементів класицизму й сецесії пройшов свій шлях львівський катедральний костел. Але на диво ми не відчуваємо тут еклектики: різні стилі різних віків не кричать, не надіймаються і не сперечаються один з одним. Плин часу гармонійно узгодив архітектурні нашарування епох і перетворив їх на  величний довершений образ.

Від готики XIV-XV століть львівська Катедра успадкувала видовжені стрілчасті арки, склепіння і вікна, оздоблені модерними вітражами початку ХХ століття. Ренесансна каплиця Кампіанів початку XVII століття оздоблена чудовим кам’яним різьбленням на євангельські сюжети. Барокове завершення храму надали реставраційні роботи, проведені у 1760-1778 роках.

На східній стіні храму з боку вулиці Галицької бачимо зображення ікони з написом. Цей напис розповідає нам про трагічну і зворушливу історію, яка сталася у Львові більше, ніж чотири століття тому. 1598 року померла від невиліковної хвороби  9-річна Катруся, донька міщанина Войцеха Домагалича. Дідусь дівчинки, відомий львівський геометр, Юзеф Вольфович, вбитий горем, намалював і встановив на стіні костелу образ Матері Божої Ласкавої. Цей образ є копією оригіналу. На цій же східній стіні бачимо вмонтовану надгробну плиту родини львівської купецької родини Шольц-Вольфовичів з XV століття. Вона залишилася від ліквідованого у кінці XVIII століття цвинтаря, який оточував катедру, а на північній стіні можна оглянути скульптурну композицію Гроба Господнього з XVI століття.

Ядра, що містяться на стінах Катедри зі східного боку, нагадують про найгрізнішу турецьку облогу Львова 1672 року. Найбільше ядро, яке висить з того боку, де проходить трамвайна колія,  нагадує нам про ці події написом: «Ex obsidione turcica», тобто з турецької облоги, року Божого 1672, дня 28 вересня. Снаряд, розташований у стіні храму вище, має напис «Ex obsidione ruthenorum» (з української облоги 5 березня 1919 року) і нагадує про українсько-польську війну 1918-1919 років.

У львівській Катедрі можна відвідати Літургію у латинському обряді.