Будинок № 1/3 (на фото), відомий як будинок Гауснера, Музей етнографії та художнього промислу, палац графів Потоцьких, будинок № 11 на Валовій та будинок на вулиці Князя Романа, 6 – найбільш цікаві споруди австрійського Львова.

 
Будинок № 1/3 (на фото) на розі проспекту Свободи з вулицею Коперника, відомий як будинок Гауснера – найкраща ампірна кам’яниця міста, збудована у 1809-1822 роках. У 50-х роках XIX століття тут мешкав австрійський ерцгерцог Карл Людвіг. Фасад кам’яниці прикрашений численними рельєфами на міфологічні сюжети, зокрема композиціями львівського скульптора Гартмана Вітвера «Амур і Психея» і «Парис викрадає Єлену».    

Музей етнографії та художнього промислу на проспекті Свободи № 15 споруджено 1891 року за проектом Юліана Захарєвича для Галицької ощадної каси. Фасад величної і романтичної будівлі оздоблений рустом з ламаного каменю, поліхромною цеглою, кованим металом. Вгорі будівля завершується куполом зі скульптурною групою Леонардо Марконі «Ощадність», де центральна фігура нагадує американську статую Свободи. Саме ця львівська скульптура послужила натхненням для створення 1884 року скульптури, згодом подарованої Францією громадянам Нью-Йорка.

Найпримітнішою спорудою вулиці Коперника є колишній палац графів Потоцьких.  За огорожею з орнаментальною металевою брамою бачимо величну і водночас витончену споруду, спроектовану 1890 року львівським архітектором Юліаном Цибульським у стилі французького ренесансу. Імпозантний палац прикрашений рельєфами, ліпниною, настінним живописом і вітражами.       

Будинок № 11 на вулиці Валовій (на фото справа) збудований 1910 року за проектом архітектора А. Шлеєна у стилі неоготики. Цікавими є стилізовані стрілчасті вікна. Середньовічні лицарі на балконі другого поверху тримають щити з геральдичними емблемами земель Західної та Східної Галичини, Волині та герб Львова.    
 
Будинок на вулиці Князя Романа № 6, зведений з темного каменю у дусі німецького юґендштілю у 1912-1914 роках, одразу привертає увагу незвичною стилізацією під середньовіччя. Фігури понурих лицарів-атлантів і барельєфи грізних левів навіюють настрій давньої суворої епохи, хоча водночас будівля виявляє риси вишуканості сецесійної архітектури початку XX століття.