6 вересня 1704 р. - шведське військо Карла XII в ході Північної війни захопило Львів - перший випадок захоплення міста ворожою армією з XIV століття

"Року 1704. Дня 6 вересня шведський король зі своїм військом підійшов під Львів, в якому, як він чув, мав знаходитися скарб короля Августа і куди також найзнатніші пани позвозили своє найкоштовніше рухоме майно. Згаданого дня і року взяв штурмом місто і знайшов там далеко більше, ніж сподівався. Дуже багато людей вирубав упень, цілий гарнізон забрав у неволю, 11 штук металевих гармат наказав порохом підірвати, бо через нестачу коней не можна було їх з собою вивезти. 24 штуки на прохання короля Станіслава залишилися цілими. Крім пограбування, наклав на місто податок чотири по сто тисяч талярів, через що Львів зубожів..." (З "Могильовської хроніки" Трохима Сури та Михайла Трубницького) "Перш ніж зшито сонце (не минуло і 20 годин, як неприятель з 'явився під Львовом), місто було вже у руках шведів і, правду кажучи, це здобуття коштувало їм невеликих зусиль і втрат. Ще серед темної ночі вони вдарили на монастир Босих Кармелітів, розташований на узгір'ї майже біля самих мурів міста і, попри опір двох мужніх поручників, Генінга і Вонсовича, які полягли при обороні, здобули його. Комендант міста, який солодко спав за якихось кількадесят сажнів від цього монастиря, в порохівні посеред міських мурів, наляканий галасом, зірвався зі сну, дав клич до зброї, а сам, покинувши позиції, втік на другий бік міста і сховався у Єзуїтській колегії. Шведи, розділившись на два підрозділи, вдерлися на вали навпроти монастиря. Один підрозділ пішов праворуч по валах і мурах до Краківської брами та Єзуїтської хвіртки, а другий ліворуч попід Бернардинський монастир до Галицької брами і далі аж до Єзуїтської хвіртки, проганяючи розсипаних по вежах міщан і жменьку жовнірів. Врешті обидва відділи зійшлися біля Єзуїтської хвіртки, очистили околиці й зайняли мури й вали міста. В той момент, коли згадані два відділи вдерлися на вали, третій, сильніший від інших, під командуванням генерала Стенбока зійшов зі здобутого вже монастиря Кармелітів просто до Босацької хвіртки поруч з Руською церквою, а та через недбальство виявилася не замкнутою і без охорони. Він без перешкоди увійшов в неї і провів свій підрозділ на Ринок..." (Денис Зубрицький, "Хроніка міста Львова")