8 жовтня 1587 року – школа Львівського Успенського братства приймає свій статут. 

“...Даскал ілі учител сея школи маєт бити благочестив, разумен, смиреномудрий, кроток, воздержливий, не піяница, не блудник, не лихоімець, не гнівлив, не завистник, не сміхостроїтель, не срамословник, не чародій, не басносказатель, не пособитель єресем, но благочестію поспішитель, образ благих во всем себе предпоставляюще і всицевих добродітелех да будут і ученіци якоже учитель їх. Таковому учителю кождий приводячи і даючи сина і приятеля і прочих на науку, маєт взяти з собою сусіда єдиного ілі двох, да при устіх двою і трієх свідителей станет всяк чоловек. І чинити з даскалом постановеня о науці і о всем порядку, ведле реїстру сего нижеписаного. І мает єму найпервіє той реєстр прочитатися, аби відал, яковим способом будуть єго сина учити. І яко би міл єму в том порядку не прешкажати, але помагати всяким способом дітину ку науці і послушенству дискаловому приводячи, як правдивий отець, хотячи потіху і по праци благий плод видіти... ...Богатий над убогих в школі нечим вишший немают бити, толко самою наукою, плотію ж равно вси. Вси бо єсми о Христі братія, Христа глави єдиної уди. Ні єдин же уд – ов руці і рука нозі реши может: не требі ми єси. Учити даскал і любити маєть діти всі заровно, як синов богатих, так і сирот убогих, і коториї ходят по улицам живности просячи, як которий ведле сили научитис может, толко не пилній єдиного ниж другого учити. Писано бо: всякому просящему у тебе дай, і хотящому у тебе взяти не возбрани, хощу бо всім спастис і в разум істинний прийти... ...Школи лвовскоє наука починаєтся. Напервей научившися складов литер, потом к грамматике учать, при том же і церковному чину учать, читанью, спеванью. Также учать на кождий день, аби діти єдин другого питал по-грецку, аби єму оповідал по-словенску. І тижь питаются по-словенску, аби їм отповідано по простой мові. І тиж не мают із собою мовити простою мовою, єдно словенскою і грецкою. А так нині тому учатся, до боліших наук приступуючи, ко диалектице і реторице, коториє науки по-словенску переведениє, винайдено в школі Львовской, руским язиком списано, диалектику і реторику і иниє философскиє писма, школе належачиє. А обичає всея школи і порядки всі в сем листе много би писати...” (Зі статуту Львівської братської школи)