6 листопада 1789 р. – Йосиф ІІ надає Львову права, переваги та вільності щодо прав власності міста на нерухомість, здійснення юрисдикції, вибору управи міста, здійснення судівництва. 

“...Ми хочемо зберегти й захистити права власності й володіння королівського столичного міста Львова на належні йому села, орні землі, луки, поля. Ліси, водойми чи будь-яку іншу реальність або переваги, які з цього виникають, відсотки, поземельні податки і прибутки взагалі, так щоб йому не діялося ні від кого ніякої шкоди, і завжди було вільно в кожному випадку захищати свої права від третіх осіб, згідно з визначеним нашими законами терміном давності, так як Ми, навпаки, в кожному випадку, не підтримуємо претензій третіх осіб до законної власності чи володіння, спрямованих на шкоду і проти нашого королівського столичного міста Львова... Для здійснення юрисдикції; для забезпечення діяльності поліції і для управління міським господарством Ми вже 1787 вважали необхідним встановити власний магістрат, який складається з одного бургомистра, одного віце-бургомистра та 16 райців магістрату і поділений на два сенати: політичний і юридичний, разом з належними до нього урядовцями і канцелярським персоналом. Згаданому магістрату Ми хочемо, як досі, так і в майбутньому, милостиво доручити і підтвердити право виконання громадської судової влади в границях міського округу таким чином, що вона повинна здійснюватися згідно з дозволеними нами юридичними нормами та іншими розпорядженнями щодо судівництва... ...Ми дозволяємо королівському столичному місту Львову вживати власний герб, а саме німецький щит синього кольору з вирізьбленим золотим декоративним обрамленням, так званим картушем, увінчаний золотою королівською короною, на якому нештукатурена міська стіна з шістьма зубцями, чорними воротами і срібною решіткою, під нею зупинився крокуючий вправо золотий лев, який тримає у витягнутій вперед правій лапі три малі срібні горбки, з яких середній вищий і оздоблений кометою чи восьмипроменевою золотою зіркою; над брамою за стіною підноситься вежа поміж двома трохи меншими; усі три шпичасті, з зеленими дашками і кожна має по три подовгасті чотирикутні отвори (два над одним), які творять обернений трикутник...”.