11 січня 1586 р. – антіохійський патріарх Йоаким Дука затвердив своєю грамотою статут братства львівських міщан при Успенській церкві  

“...І пришедшу ми во град Ілвов во єпископію галицкую лвовскую і Каменца Подолского за єпископства Гедиона Болобана в літо от созданія миру 7094 а по рожестві господа нашего Іісуса Христа 1586 місяца генуарія в первий ден. В то время пришли пред нас і пред наше право духовноє мещане львовскіє всі посполе ктитори храма успенія пречистия божия матере в граді Лвові, хосячи братство устроїти... смиренії по дару светого духа повеленієм господа нашего Ісуса Христа світом богодухновених светих писаній пастирским строєнієм повеліваєм і благословляєм їх на сиє братство духовноє утвержающе їх євангелски жити по апостолским і светих отец правилом і ученієм... Сие богоугодноє законноє братство вишшеї писаноє і нижеї реченния обичая повинни так держати: ...А мают ся сходити за обсиланем знамене братского в четири неділи пол гроша дати за скриньки братскоє. А хто би хотел вступити в сіє братство іли мещани іли шляхтич іли предмещанин іли посполитих людеї вшелякого стану як тутешнії так стороннії, маєт дати вступного грошей шест. А коториї би брат мешканє мел далекоє от сего братства, тогди в рок по шести грошей маєт давати до скринки братскоє. А братя спольнє кождого року мают вибирати змежи себе старших четири брати поручаючи їм все старійшинство церковного братства. Скринка братская маєт бити у старшого брата а ключ в молодшого...”