26 січня 1526 р. – Сигізмунд І надав Львову право користуватися гербом із зображенням лева, що вільно стоїть у відкритій брамі, над якою височать три вежі, та право користуватися червоним воском 

“...Бажаючи потурбуватися, щоб ці львівські райці, які від первісного заснування того міста, від своїх попередників отримали шляхом вічного успадкування початок доблесті і доброго управління тим містом, свій раєцький обов’язок гідніше на користь усіх несли; завдяки тому, що перевищують інші міста в руських землях прикрашенням життєвих звичаїв, гостинністю та культурою, за власною ініціативою та нашою королівською повагою і з певного нашого відома та вдумливого розважання, за порадою та схваленням усіх наших дорадників і послів земель нашого королівства, зібраних тут на вальному сеймі, ратифікували і схвалили, ратифікуємо і схвалюємо змістом цієї грамоти герб того нашого міста Львова, а саме: відкрита велика брама чи ворота, над якою підносяться три вежі, у тій же брамі – вільний і стоячий лев, не пійманий у жодні решітки чи кайдани. Цей герб від незапам’ятних часів те місто Львів до цього часу само по собі використовувало. Їм наново цей герб за згаданою ініціативою та повагою дали, надали й обдарували, даємо, надаємо та оюдаровуємо даною грамотою; бажаючи і вирішуючи згаданою нашою королівською повагою, щоб ці сучасні, і що в майбутньому будуть, райці того міста Львова, яке наші попередники урочисто наділили ім’ям лева, у всіх почесних актах, а також на своїх прапорах, картинах і пам’ятках згаданий герб вільно вживали і цей герб наносили та вносили відтепер і на майбутні часи. При користуванні цим гербом і опечатуванні будь-яких своїх грамот можуть вживати червоний віск без заперечення, недоброзичливості та перешкоди будь-кого. Таким чином будь-яка слава і нова справа від них до нащадків передасться, і вони згаданий герб у помітніших місцях хай помістять, як от: на вежах і баштах; хай мужньо наслідується доблесть невтомного Лева, відвага, постійність, охорона і міць проти всіх близьких ворогів. І щоб щодня з великою ретельністю і запалом, як властиво тому червоному воску, до правильного розвитку і доброго керування належного порядку спільноти того міста свої зусилля в службі вони в сто разів збільшили...”