«Видно у всьому цьому махінації нечесних людей, які мають інтерес в утриманні тривожних настроїв...» Про спроби заощадити на вуличному освітленні та припинити розповсюдження фальшивих чуток...

«Перепустки для виїзду. Подання до влади щодо перепусток для виїзду мусять бути погашені штампом на 75 коп., який можна отримати в будинку кол. край. дирекції скарбу» («Wiek Nowy», s. 5).

«Освітлення міста. З метою заощадження газу і вугілля з’явилося розпорядження заздалегідь гасити на вулиці газові та електричні ліхтарі. Більшу частину ліхтарів гасять уже о 8 год. вечора. У цей час в місті вже припиняється великий рух. Залишається лише мала кількість запалених ліхтарів, які вкрай потрібні» («Gazeta Wieczorna», s. 2).

«Великий міський будинок опіки над дітьми від сьогодні відкриває президія міста в помешканнях на вул. Пекарській, 11. В будинку опіки, розрахованому на 150 дітей, вони, крім цілодобової опіки, знайдуть повне утримання. Його створено з тією метою, щоб матері могли працювати в місті, будучи впевненими в опіці над дітьми» («Gazeta Wieczorna», s. 2).

«Пліткарство у Львові. У Львові останніми днями кружляють чутки, нібито місту загрожує небезпека, що непокоїть загал. Здається, що звістки ці поширюють люди злої волі, які мають на меті власну користь, щоб створити ситуацію, повну неспокою. Нам відомо з достовірних джерел, що жодні звістки про будь-яку небезпеку не мають підстав, а чутки про те, що прусський корпус наближається зі сторони Чернівців, є просто смішними. Видно у всьому цьому махінації нечесних людей, які мають інтерес в утриманні тривожних настроїв, що – як відомо – нескладно викликати в такій околиці, розташованій далеко в тилу армії, як Львів. Місцева адміністрація вже видала розпорядження з метою виявлення тих індивідів, що займаються розповсюдженням фальшивих чуток і тих, хто хотів би будувати свій матеріальний добробут на тривозі серед спокійного населення і розпродувати приховані у себе товари повсякденного вжитку за високими цінами. Наприкінці доречно згадати, що енергійні розпорядження, які недавно видала адміністрація міста Коломиї, дали певний результат. Після видання цих розпоряджень всі тривожні чутки перестали кружляти» («Gazeta Wieczorna», s. 2).

«Дешеву кухню для інтелігенції відкрито позавчора в корпусі Сокола-Матері. В кухні, облаштованій дуже симпатично, отримують обіди 1200 осіб» («Wiek Nowy», s. 5).

«Скромне прохання. Мешканці вул. св. Антонія [тепер – вул. Заньковецької] і Куркової [тепер – вул. Лисенка] звертаються до управління міського палива з проханням, щоб принаймні хоч раз один віз з міським паливом туди заблукав. Адже мешканці цих вулиць навіть не знають, як цей віз виглядає» («Kurjer Lwowski», wydanie poranne, s. 3).

«Нищення парку Кілінського. Позавчора за вирубування дерев у парку Кілінського затримано таку собі М. Кошалкову. Вона пояснювала в поліції, що брак палива змусив її до цього вчинку. Кошалкову віддано до арештів, а сокиру конфісковано.

Жертвою вандалізму впало вже багато гарних дерев, а стражники не в стані покласти цьому край» («Kurjer Lwowski», wydanie poranne, s. 3).

«Тариф його не обходить. Пан Владислав Красніцький, професор консерваторії, який мешкає на вул. Різьбярській, повідомив поліцейській владі, що купував цукор у крамниці Горецького, на вул. Личаківській – і платив йому за кілограм суму 1 кор. 70 г. Тоді Горецький вирвав цукор у нього з рук і заявив, що тариф його не обходить, тому він бажає за цукор більше» («Wiek Nowy», s. 6).

«Погано сховав своє срібло і коштовності п. Мойсей Шер, майстер-лакувальник, який мешк. на вул. Якуба Германа [тепер – вул. Лемківська]. Два тижні тому Шер заховав срібний сервіз у пивниці, сподіваючись, що це буде найкращою схованкою від злодіїв у ці тяжкі і сповнені пригод часи. Коли однак позавчора він зазирнув до пивниці, від схованих речей не залишилося ні сліду. Так п. Шер втратив кілька тисяч корон» («Wiek Nowy», s. 6).

«Дотепна служниця. Анна Бардах повідомила поліції, що Симон Гнат, який мешкає на вул. Браєрівській, 8 [тепер – вул. Б. Лепкого], виїхав зі Львова, попередньо зачинивши помешкання, а кухню віддав у розпорядження служниці Антоніні Н., з тим, щоб вона пильнувала за його майном і слідкувала, щоб ніхто не забрав його власності. Вірна служниця підібрала собі ключі до дверей кімнати, відчинила їх і забрала звідти мішок борошна, голову цукру і трохи білизни. Органи безпеки з’ясовують, що підштовхнуло панну Антоніну до такої поведінки» («Wiek Nowy», s. 5).

Газета у форматі pdf