Не жартуйте з окупантами Як складалося життя львівських дітей, які у вирі воєнних подій залишилися без опіки, і чому під час окупації жарти з солдатами армії супротивника виглядають недоречно?

«Бідний Адась! Кілька днів тому стражник привів до поліції хлопчика віком близько 3 років, який блукав вулицями без опіки. Звуть його – як він сам каже – Адась, його батько, Ґжеґож, пішов на війну, а мама померла. Крім цього, більше нічого не може про себе розповісти. На поліції роздумували, що робити з хлопцем. Однак він швидко знайшов турботливого опікуна в особі російського солдата, резервіста, який перебуває зі своєю частиною, доданою на допомогу міській поліції, в поліцейських казармах.

До цього часу по хлопця ніхто не зголосився. Він одягнений у синій плащик і жовтий цератовий капелюшок. Якби хтось знав про такого зниклого хлопця, просимо повідомити про це інспекцію поліції» («Kurjer Lwowski poranny», s. 2).

«Недобросовісний господар. А. Ціндлер, власник будинку під № 6 на вул. Граничній [тепер – вул. Маковея], пригрозив своїй мешканці, вбогій, утримуваній кагалом Розі Конічковер, що завтра викине її з помешкання за те, що вона не заплатила чиншу, а “на разі” поламав їй усі меблі. Цієї справою зайнялася поліція, яка “заопікується” паном господарем» («Słowo Polskie», wydanie poranne, s. 3).

«Незвичайний жарт. Юда Фінкель, який мешкає на Ринку, 8, ідучи вулицею, був затриманий патрулем в особі російського солдата. На запитання останнього, що у нього в кишені, Фінкель відповів, що має револьвер. Після доставки його до поліції виявилося, що Фінкель дозволив собі жарт, бо револьвера при ньому не знайдено. Його покарано арештом» («Kurjer Lwowski poranny», s. 2).

«Згуба чи крадіжка. Возний Намісництва, Владислав Кєлбус, який мешкає на вул. Геннінґа, 10 [тепер – вул. Харківська], повідомив поліції, що у нього вкрали портфель з сумою 1380 корон. Це були гроші, призначені для виплати пенсій за вересень 5 урядникам Намісництва. – Він повідомив, що зайшов разом з таким собі Ундеркою до пекарні Буркевича, на вул. Шевченка, 3 [тепер – вул. Дніпровська], щоб купити хліба. – Купив кілька буханок, витягнув портфель з бічної кишені сюртука, де знаходилися гроші, взяв тільки 10 корон, якими розрахувався за хліб, а портфель з рештою грошей поклав до того ж місця. – Коли він вийшов з пекарні, він відразу ж зауважив відсутність портфеля. Повернувся в товаристві Ундерки до того ж місця, і попри негайно влаштований за допомоги М. Г. С. особистий обшук у присутніх там осіб, портфелю з грошима не знайшов.

Поліція розпочала енергійні пошуки втрачених грошей, але поки що безрезультатно. В пекарні, де п. Кєлбус купував хліб, було дуже багато людей, тиснява й товкотнеча, яку неможливо описати, так, що було важко вільно поворухнутися. Можливо, що власник втраченого портфеля, замість того, щоб покласти його до кишені – поклав його повз неї, і портфель упав на землю, а хтось з присутніх його підняв. – Слідство покаже, що сталося з портфелем» («Wiek Nowy», s. 5).

«Хороша схованка. Захер Айншляґ, шапкар, який мешкає на Ринку, 11, під час позавчорашньої паніки в місті, втікаючи, сховався в помешканні сторожа будинку Ґероляка. Там під постіллю в їхньому ліжку він заховав гроші, які мав при собі, в сумах 5700 корон банкнотами і 150 рублів. Коли потім у місті заспокоїлось, Айншляґ прийшов до помешкання Ґероляків за грошима, але у тому місці, де їх сховав, він їх уже не знайшов. Підозрюваних Ґероляка і його дружину, а також співмешканку Катерину Яворську заарештовано. Під час обшуку в їхньому помешканні знайдено кільканадцять банкнот, схованих у попільнику, у яких Айншляґ упізнав свою власність» («Wiek Nowy», s. 6).

«Пожежі. В ніч з суботи на неділю спалахнула пожежа за личаківською рогачкою. Жертвою вогню стала корчма, яка стояла пусткою при дорозі, що веде до Лисинич. Дії львівської пожежної сторожі обмежилися тільки охороною інших сусідніх будинків, тому що з корчми залишилося тільки згарище. Вчора зранку спалахнула пожежа у двоповерховій кам’яниці, яка стоїть на дорозі до пасік. В цій кам’яниці, дощенту пограбованій, загорілася солома, нагромаджена у спустошених помешканнях. Пожежна сторожа погасила вогонь» («Słowo Polskie», wydanie poranne, s. 3).

Газета у форматі pdf