«...подаємо зі сподіванням, що не потрібно буде вдаватися до оприлюднення прізвищ тих, кого стосується скарга» Як в умовах війни купити необхідні продукти за прийнятну ціну і без ризику для здоров’я, і чому роботодавці не виплачують працівникам належну платню?

«Другу емісію міських бонів на суму 50.000 корон буде випущено незабаром. Нові бони відрізнятимуться тим, що підписи, які досі були власноручними, тепер буде вибито на пресі, що, зрештою, вже раніше було у проекті. Власноручне підписування виявилося непрактичних і затримувало виплати» («Kurjer Lwowski poranny», s. 2).

«Прикрий факт констатовано за посередництвом М. Г. С., який подаємо зі сподіванням, що не потрібно буде вдаватися до оприлюднення прізвищ тих, кого стосується скарга. Ось певні фірми утримуються від виплати співробітникам платні за серпень, попри те, що ані мораторій їх від цього не звільняє, ані події не перешкодили обігу значним чином. Підприємство працює майже нормально, власник не покинув місто – чому ж працівники, які виконують завдання як зазвичай, мусять непокоїтися про те, що їм належить за правом?» («Gazeta Wieczorna», s. 2).

«Брак солі. Пишуть нам з міста:

Серед загального браку продуктів харчування особливо вирізняється брак солі, продукту, необхідного в господарстві. Деякі недобросовісні купці, використовуючи ситуацію, останнім часом просили за топку солі ціну, яка перевищувала навіть 50 гелл. Зараз і за вдвічі вищу ціну солі придбати не можна, тому що її зовсім бракує. Мешканці підльвівських околиць, які зачепила війна, кількаразово нарікали у Львові, що хоче приготувати запаси капусти і огірків на зиму – для чого сіль є необхідною – однак мусить від цього відмовитися і не може законсервувати на зиму решту збережених запасів. Було б дуже раціонально, щоб цим питанням зайнялося сольове бюро, дуже компетентне у ньому. Влада, безсумнівно, підтримає його, щоб можна було заспокоїти потреби населення.

Звертаємо на це питання увагу міської постачальної комісії» («Słowo Polskie», wydanie poranne, s. 2).

«Зловживання при продажі хліба. Більшу частину поліцейських рапортів становлять скарги на перекупників, які продають хліб. Ці люди використовують теперішню ситуацію, встановлюючи лихварські ціни на хліб і роблячи його недоступним для тих, хто не міг купити його в міських крамницях. Звідси постають суперечки, збіговиська, внаслідок чого міський поліцейський доставляє нечесного торговця до поліції, і той отримує заслужене покарання. Таких випадків протягом дня трапляється безліч» («Kurjer Lwowski poranny», s. 2).

«Задушений у натовпі. Міські крамниці, в яких населення користається з продажу продуктів харчування за зниженими цінами, покупці щоденно беруть в облогу. Прикрі сцени розігруються там щодня; кожен прагне купити на пару грошів дешевше, у зв’язку з нечуваною дорожнечею. Вчора вранці якийсь поки що невідомий чоловік, віком близько 60 років, закупив у міській крамниці на вулиці Вірменській борошно, і в момент, коли намагався пробратися через згромаджений перед крамницею натовп, помер від удушення. Викликана рятункова служба лише констатувала смерть. Тіло нещасного доставлено до закладу судової медицини» («Gazeta Wieczorna», s. 2).

Газета у форматі pdf