«...сліпо виконували букву закону, зовсім не звертаючи уваги на критичну загальну економічну ситуацію» Городянам, які опинилися без засобів до існування і не мають змоги оплатити оренду помешкання, загрожує виселення. Чи зможуть органи влади їх захистити?

«Головна пошта. На стелажах перед будинком головної пошти від учора розвіваються два білих прапори з відзнаками польової пошти на знак того, що пошта працює. Вже приймаються листи звичайні й рекомендовані, телеграми, грошові перекази, все тільки до Росії. Марки і кореспонденційні картки є російськими, російською мовою укладено і тексти урядових бланків – поки що їх можна придбати тільки на пошті.

До роботи приступили 6 російських поштових службовців, з них один начальник пошти, а інший – телеграфу. При передачі будинку був присутній дир. Холодецький, якого уповноважило місто.

Начальник пошти повідомив, що частину старого поштового персоналу за кілька днів приймуть на роботу. Незалежно від функціонування російської пошти наближається час відкриття міської телефонної лінії. Цими днями губернатор має повідомити дир. Холодецькому рішення про те, чи буде активізовано лише телефони органів влади, управлінь, шпиталів і казарм, чи приватні абоненти теж матимуть змогу користуватися телефонами» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

«Розсадником епідемії, і то у великому обсязі, є подвір’я казарм на вулиці Театинській [тепер – вул. Кривоноса], перетворене в одну велику клоаку. Після того, як російські війська покинули ці казарми, ніхто не займався очищенням подвір’я, над яким літають мільйони мух. Мешканці цієї вулиці через сморід і мух просто не відчиняють вікон» («Gazeta Wieczorna», s. 2).

«Не можна кривдити мешканців! Останнім часом усе частіше множаться випадки, коли власники нерухомості, несвідомі громадянських обов’язків – викидали на брук цілі родини через несплату чиншу. Останніми днями власник будинку на вул. Королеви Ядвіги, 36 [тепер – вул. Марка Вовчка] повикидав усіх своїх мешканців через несплату чиншу. І таких випадків було все більше. Власники нерухомості зверталися по допомогу судів, а судді сліпо виконували букву закону, зовсім не звертаючи уваги на критичну загальну економічну ситуацію.

На допомогу упослідженим мешканцям прийшов п. військовий губернатор, який розпорядився, що під час війни, аж до повного її закінчення – господарям будинків не можна виганяти орендарів з помешкань. Судові вироки, які з’явилися з цього приводу – під час війни не можуть виконуватися. Кожного, хто порушить цю заборону, буде суворо покарано.

Вчора комендантові М. Г. С. ІІІ дільниці, радному м. п. Яновичу, повідомили, що на вулиці Джерельній такий собі Марк Данек вигнав з однієї кімнати вдову з дитиною, і це на підставі судового вироку. – Пан Я. поспішив на місце, покликав слюсаря, наказав відчинити помешкання і запровадив удову назад до помешкання, яке вона винаймала раніше, не сумніваємося, що цей приклад, підкріплений губернаторським розпорядженням, буде успішним» («Wiek Nowy», s. 5).

«Орендарі і власники нерухомості. Нам повідомили про нового власника кам’яниці, який використовує систему переслідування позбавлених засобів існування дружин мобілізованих. Зокрема, власник будинку на вул. Лазаря, 18 [тепер – вул. Грабовського] докучає одній зі своїх мешканок, п. Елеонорі Пришляк, мало не вдаючись до биття, щоб таким чином змусити її до виселення» («Wiek Nowy», s. 5).

«Заплатив життям. На вулиці Купельній [тепер – вул. Опришківська] біля водолікувального закладу стоїть буда, яка слугує холодильником. Кілька днів тому невідомі люди почали самовільно розбирати цю буду, забираючи дерев’яні частини на дрова. З цією ж метою вчора на дах цієї будівлі вибрався невідомий чоловік, віком близько 50 років, і в ту мить, коли він знімав балку, впав з кількаметрової висоти і помер на місці внаслідок перелому черепа. Після прибуття судової комісії тіло було доставлено до інституту судової медицини» («Kurjer Lwowski poranny», s. 2).

«Крадіжки і шахрайства. – В четверговому номері, в рубриці під згаданою назвою, з’явилося помилкове повідомлення, начебто візник Давид Кац, скориставшись відсутністю свого брата Лейзора, власника бакалійної крамниці на вул. Городоцькій, 68, викрав увесь товар з його крамниці. Отже, на підставі повідомлення поліції і М. Г. С. мусимо спростувати цю чутку, яка кривдить п. Давида Каца. П. Давид Кац був уповноважений продавати товари з крамниці свого брата, а продаж усіх товарів було здійснено за максимальними цінами за допомоги двох членів М. Г. С.» («Wiek Nowy», s. 5).

«Загубилася п’ятирічна дівчинка, Наталія Нижанківська, яка мешкає на вул. Підвалє, 9 [тепер – вул. Підвальна]. Шатенка, в білій суконці і у фартушку у смужечку. Також мала білі панчохи і жовті черевики» («Gazeta Wieczorna», s. 2).

Газета у форматі pdf