«Львівська громадськість з добре відомою жертовністю поспішає їм на допомогу...» Пропонуємо вашій увазі нові замальовки до повсякденного життя Львова у перші дні російської окупації...

«Доля львівського університету. Університет – як повідомив нашому кореспонденту один з визначних професорів, не розпочне свою роботу швидко. Поки що не можна навіть думати про оголошення списків і укладення програми через некомплектність професорського колективу. Також невідомо, чи знайдеться достатньо учнів, аби можна було розпочати лекції, у зв’язку з тим, що багато молоді покликано до війська. “Правдоподібно, – зауважив наш інформатор з сумною посмішкою, – записи на зимовий семестр розпочнуться не раніше, ніж влітку”» («Gazeta Wieczorna», s. 1).

«Поранені. До Львова надходять щоразу нові транспорти з пораненими, яких розміщують у тутешніх шпиталях. Львівська громадськість з добре відомою жертовністю поспішає їм на допомогу, попри це, ми поновлюємо звернення до неї, щоб вона цю допомогу не занедбувала.

Зокрема, йдеться про те, щоб полегшити і прискорити транспортування поранених безпосередньо до шпиталів, з цією метою публікуємо нижче повідомлення край. Червоного Хреста, надане нам для цієї мети, з вказуванням місць, до яких слід скеровувати різні категорії поранених, оскільки вони самі цього не знають.

а) Російські солдати лікуватимуться у шпиталі Червоного Хреста, вул. Личаківська, 36 (школа св. Антонія).

б) Австрійські солдати лікуватимуться у військових шпиталях: 1. вул. Личаківська, 26 (гарнізонний шпиталь); 2) вул. Леона Сапєги, 6 [тепер – вул. Бандери] (Політехніка); 3. вул. Ветеранів (нова школа обіч Інвалідів).

в) Поранені російські та австрійські офіцери лікуватимуться в санаторії Червоного Хреста, вул. Личаківська, 97» («Gazeta Wieczorna», s. 1).

«Стан здоров’я у Львові. Наш співробітник мав учора нагоду порозмовляти з міським санітарним лікарем д-ром Леґежинським. З отриманої у нього інформації випливає, що стан здоров’я м. Львова досі є цілком задовільним.

Жодних інфекційних хвороб у Львові немає. Навіть дизентерія, яка зазвичай поширюється в цей період, не з’явилася. Здається, що місто завдячує цим тій обставині, що сюди привозять мало фруктів, а також тому, що рух приїжджих, які переважно ставали причиною розповсюдження інфекційних хвороб, зараз є мінімальним.

Натомість дається взнаки брак лікарських сил, тому що дуже багато лікарів було покликано до санітарної служби. Відсутніх дільничних лікарів замінено іншими силами. Однак у зв’язку із вдалою санітарною ситуацією у Львові цей брак не відчувається» («Gazeta Wieczorna», s. 2).

«Суди починають функціонувати. Президент Станіслав Пжилуський у цивільному суді, і през. Кіліан в карному розпорядилися про початок діяльності» («Słowo Polskie», wydanie popołudniowe, s. 2).

«Дешеві кухні і чайні. Віцепр. д-р Шляйхер запросив на сьогодні в полудень колектив дам і панів, з метою обміркування відкриття дешевих кухонь і чайних для бідного населення. Зокрема, суттєво відчувається потреба в чайних. На площах з’явилося багато підприємців, які за горнятко води з цукром беруть 10 гелл. Попри такі ціни, ятки з чаєм знаходяться в облозі» («Słowo Polskie», wydanie popołudniowe, s. 2).

«Пожежа. Вчора зранку о 10 год. в будинку на вул. Бема, 12 [тепер – вул. Ярослава Мудрого] спалахнула пожежа. З’ясовано, що, ймовірно, через кинуту папіросу загорілася солома в сараї. Викликано пожежну сторожу, яка після більш як годинної праці локалізувала вогонь. Перш за все убезпечили від пожежі сусідні склади казарм Фердинанда на вул. Городоцькій» («Kurjer Lwowski», s. 2).

«Грабунки. Роза Попс, яка мешкає на вул. Скарбківській, 15 [тепер – вул. Лесі Українки], повідомила поліцію, що її помешкання було дощенту пограбовано.

На помешкання шевця Нідріґа на вул. Янівській, 101 [тепер – вул. Шевченка] напали кілька злочинців і вкрали різні предмети.

Пані Рафаелю Березу обікрала її служниця Розалія Навроцька, забравши дорогоцінності, білизну, постіль і т. д. вартістю тисячу корон.

З помешкання Францішки Качинської, пл. Ґолуховських, 1 [тепер – пл. Торгова] сьогодні о пів на 7 ранку вкрадено 142 кор. банкнотами і срібний портсигар» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

«Торгівля краденими продуктами харчування. Нині багато купців купують за півціни продукти харчування, крадені львівським шумовинням, а далі продають ці товари за дорогу ціну. Сьогодні поліція зловила такий купецький транспорт. Зокрема, заарештовано Рифку Вегелеву і Зиґмунта Еміля Френкеля на вул. св. Анни [тепер – вул. Леонтовича], які перевозили возом велику кількість рису, цукру і солі. – Оскільки з’ясувалося, що ці товари вони купили у такої собі Анни Маєвської, яка мешкає на вул. Янівській, 80, заарештованих звільнили, а увесь віз залишили на зберіганні. Проти Маєвської розпочалося кримінальне слідство» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

«Поліцейська хроніка. Біля головного вокзалу заарештовано зарібника Михайла Мурина, за крадіжку 3 п’ятикілограмових пачок цукру, папіросних гільз, цвяхів та інших дрібних предметів. Мурин украв їх з возу, який стояв перед вокзалом.

Затримано Юзефа Амброса з Золочева, у якого виявлено подушки, постіль та інші предмети, які походять з крадіжок.

За грабунки в Козельниках ув’язнено Юзефа і Войцеха Дреліховських та Яна Шивулу...

У Єтті Лят, на вулиці Вільність, 12 [тепер – вул. Хорватська], виявлено 2 з половиною мішка борошна з військових складів і візок.

До поліцейських арештів доставлено Петра Лихваря і Броніславу Кулічковську, які мешкають на вулиці Янівській, 48. У них виявлено різні меблі, які походять з військових складів на вулиці Янівській, відро смальцю, 10 кг цукру, 5 кг цукрової пудри, два мішки тютюну і т. д.» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

«Клопіт зі сторожами будинків. Багато роботи як поліції, так і громадській сторожі додають сторожі будинків, які влаштовують пиятики у своїх помешканнях. Поліція з усією строгістю діє проти таких сторожів. Сьогодні суворо покарано кількох сторожів на вул. Шпитальній, Веселій і площі Краківській [тепер – пл. Ярослава Осмомисла]» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

Газета у форматі pdf