«На відміну від австрійського війська, російське виглядає свіжим і невиснаженим» Нові розпорядження органів влади встановлювали обмінний курс російської та австро-угорської валют – не дуже вигідний для власників останньої – і анонсували суворі покарання для грабіжників і мародерів...

«Наказ.

Кожен, хто порушує закон і порядок, а зокрема грабує і краде, буде покараний згідно з воєнним правом.

У Львові, 22 серпня (4 вересня).

Військовий губернатор полковник

Сергій Шерємєтьєв» («Wiek Nowy», s. 2).

«Мешканці міста Львова.

Прагну, щоб мешканці міста Львова зберігали спокій під час входу російської армії.

Російську монету слід приймати за курсом 30 копійок за корону.

Продаж спирту, горілки, вина і пива заборонено.

Хто всупереч забороні продаватиме спиртні напої, буде суворо покараний, а напої буде знищено.

Якщо хтось матиме якісь побажання, може звертатися до мене в будь-який час, в Ратуші, в апартаментах президента міста.

У Львові, д. 22 серпня (4 вересня) 1914.

Військовий губернатор полковник

Сергій Шерємєтьєв» («Wiek Nowy», s. 2).

«Губернатор Львова полковник Сергій Шерємєтьєв раніше був волинським віцегубернатором. Він споріднений з російською імператорською династією. Йому 32 роки» («Słowo Polskie», wydanie poranne, s. 2).

«Перехід російських військ через Львів. Після урочистого входу російських військ до Львова вчора о 6 годині, перехід величезних мас війська на поле бою відбувалося майже без перерви.

Та кількість австрійського війська, яку мешканці Львова бачили на вулицях міста, були жменькою в порівнянні з тими масами, які переходили вчора. Населення збиралося на вулицях натовпом, дивлячись на невідомі йому війська: величезні шеренги піхоти, які плили наче річка, йдучи швидким маршем, відділи кінноти в різнобарвних і зловісних мундирах.

Переходячи, кіннота співала пісні. На відміну від австрійського війська, російське виглядає свіжим і невиснаженим. Ідуть бадьоро, без важкого спорядження, яке носять австрійські солдати, несуть, крім карабіну на плечі, тільки плащ і полотняну торбу. Російський обоз розміщено переважно на двоколісних возиках, в які запряжено одного коня; в гармати ж запряжено шістьох великих коней.

Російське військо, очевидно, прямувало просто на поле бою, оскільки з заходу протягом усього дня було чути сильний звук гармат. Під вечір він припинився» («Wiek Nowy», s. 4).

«Окупація залізничн. вокзалів. Позавчора ввечері російські війська зайняли головний залізничний вокзал. Першою дією російського інженера на посаді стало забезпечення охорони майстерень і складів, у яких знаходиться мільярдний маєток. Поряд зі всією технікою залишилося 27 локомотивів і близько 1.000 вагонів. – Також сам залізничний вокзал містить великі цінності, оскільки в залах очікування і всіх приміщеннях лежать стоси пакунків, валіз і т. п. речей різного роду. Найбільше є постелі, такої, як подушки і ковдри. Все це полишали мешканці, які з переляком утікали з міста, тому що в потягах не було місця.

Також взято під контроль і залізничний вокзал на Підзамчі, і вже вночі на цій лінії почали курсувати потяги» («Wiek Nowy», s. 4).

«Міські громадянські сторожі. Під керівництвом коменданта громадянської сторожі радн. Шнайдера вчора відбулася нарада комендантів дільничних сторож, яким радн. Шнайдер повідомив, що згідно з розпорядженням коменданта міста від сьогодні, 6 год. ранку, на допомогу громадянській сторожі додадуть піші та кінні патрулі. Ці патрулі отримали наказ дотримуватися поваги до сторожі. Зі свого боку комендант міст просив, щоб сторожа допомагала патрулям.

У зв’язку з цим зараз варто зайнятися збільшенням сторожі і залучити до неї якнайбільше шанованих громадян, і про це повинна поміркувати президія міста» («Wiek Nowy», s. 6).

«Телефони. Механіків секції телефонів і телеграфу, а також функціонерів автоматичної телефонної станції закликають зголоситися до роботи сьогодні, 5 вересня, між 12 і 1 год. після полудня, в секції телефонів, вул. Коперніка. Рутовський» («Wiek Nowy», s. 6).

«Постріли в австрійський аероплан у Львові. Вчора перед полуднем, під час переходу російських військ через Львові, над містом з’явився австрійський розвідувальний аероплан. Кілька російських загонів випустило в нього залп пострілів, які на хвилину викликали паніку серед публіки. Аероплан, який піднявся на значну висоту, скерував свій маршрут на захід» («Wiek Nowy», s. 5).

«Пожежа на Замарстинові. Вчора близько полудня місто стривожили звістки про пожежу Замарстинова. Перебільшені, як завжди, поголоски, швидко зробили з цього пожежу фабрики Бачевського, Клепарова і т. д. В дійсності всі ці байки виявилися неправдивими. Вся тривога звелася до загоряння чотирьох маленьких одноповерхових будиночків на вул. Львівській [тепер – частина вул. Замарстинівської від вул. Б. Хмельницького до вул. Р. Дашкевича]. До помешкання п. Майєрової, яка виїхала, вночі забралися злочинці, які під час крадіжки кинули на землю сірники, від яких загорівся гас і розпочалася пожежа. Львівській і замарстинівській сторожі вдалось її локалізувати і врятувати частину майна погорільців» («Słowo Polskie», wydanie popołudniowe, s. 3).

Газета у форматі pdf