«...еміграція полохливих індивідів і подальше природне заспокоєння розшарпаних нервів змінили вигляд столиці» Переддень захоплення Львова російською армією: оманливо заспокійливий тон преси і акомпанемент артилерії в околицях міста...

«З дня. Львів повертається до рівноваги. Поважний голос президії міста; звістки про успіхи на полі бою і кращі перспективи на майбутнє, а зрештою, еміграція полохливих індивідів і подальше природне заспокоєння розшарпаних нервів змінили вигляд столиці.

Сьогодні ми вже зі спокоєм прислухаємося до звуку наших гармат, роздивляємося схопленого солдатами шпигуна, який перерізав телефонний дріт, захоплюємося відділом важких гаубиць, які поспішають на оборону міста.

А ось величезний біплан голосно гурчить над нашими головами і дає ворогові знати, що Львів живе і не спить.

Сумне видовище поранених зникло з вулиць, значну їх кількість відвезли до Угорщини – щораз менше тих, хто поспішає на залізничний вокзал, аби покинути місто.

Минув переполох – залишилися лише наслідки переполоху, зокрема, чимало гіркоти викликав учинок банків, які припинили роботу, позбавивши бідолах можливості взяти з мізерних заощаджень хоча б найменшу суму.

Той факт, що внаслідок переполоху деякі установи не виплатили платні своїм працівникам, як і затримку виплати пенсій вдовам чиновників громадська думка засуджує як сумний вияв занехаяння громадських обов’язків» («Kurjer Lwowski», s. 3).

«Крайовий виділ і Крайова каса, попри виїзд зі Львова маршалка і членів Виділу, не припинили роботу. Ведення поточних справ і управління канцеляріями доручили раднику д-ру Г. Савчинському. Всі урядовці і функціонери Крайового виділу, присутні у Львові, повинні зголоситися до роботи на своїх місцях» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

«Зловживання у міських молочарнях. – Продавчині, що сидять у міських крамницях, бажаючи скористатися з ситуації та браку набілу в продажі, допускають недозволених дій, які відбиваються головно на біднішому населенні. Так, у молочарні на вул. Зиблікевича [тепер – частина вул. Франка від вул. Зеленої до вул. Мєндєлєєва] продавчиня повідомила бажаючим купити молоко, що має тільки запас, оплачений заздалегідь, щомісяця. Враховуючи те, що, як відомо, у міських крамницях за жодних умов не можна брати гроші наперед чи приймати замовлення, а товар отримує той, хто раніше зголосився, це є яскравим зловживанням, яке заслуговує на якнайсуворіший осуд» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

«Транспорт важко поранених солдатів з піхотного полку гонведів привезено вчора після полудня кільканадцятьма возами до Львова і розміщено в одній з казарм, переобладнаних під шпиталь.

Протягом ночі до цього шпиталю також поодинці приїжджали вози з пораненими Угорцями.

До гарнізонного шпиталю на Личакові вчора після полудня привезено жахливо скалічених кулеметами 2 солдатів. Вони їхали здалеку однокінним возиком. Їхній стан був безнадійний» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

«Полонений. Після опівночі солдат завів до міста одного російського солдата, який заблукав на Личаківській рогачці» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

«Біженці. З Бібрки до Львова вночі прибули кілька єврейських родин. Налякала їх, вочевидь, поява в околиці загону козаків, який, однак, не зробив нікому нічого поганого» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

«Оповіщення у справі води. З огляду на прибуття значної кількості людей і коней у Львові надзвичайно зросло споживання води. Закликаємо населення якнайбільше заощаджувати воду. Забороняється зливати і мити подвір’я й вулиці водою з водотягів. Воду з нововідчинених криниць через гіршу якість можна вживати лише після кип’ятіння. Власники приватних криниць зобов’язані передати їх у публічне використання. – Президія міста» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

«На Високому Замку біля трамвайної станції вчора протягом усього дня збиралися групи цікавих. Навіть опівночі наш кореспондент застав там кільканадцять осіб. Після полудня було чути канонаду, але з дуже великої відстані. За обрієм піднімалися стовпи диму. Наш кореспондент зауважив лише одну пожежу по ліву сторону від жовківського тракту, також на великій відстані за обрієм. Пожежа погасла за кілька хвилин. Десь удалині також запустили ракету. Звуку взагалі не було чути» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

Газета у форматі pdf