«...вмить повиростали фантастичні казки про події послідних днів на поли боротьби» Попри заспокійливий тон газет, для Львова і його преси цей день став до певної міри переломним. Номер «Руслана», який вийшов у світ 29 серпня, виявився останнім в його історії, редакції ще кількох видань приготувалися до евакуації. Наближався новий період в історії міста...

«Дирекция державних зелізниць у Львові оголошує: Поїздом, котрий дня 24. серпня с. р. о годині 11-тій перед полуднем вийшов зі стациї Тернопіль шляхом на Ходорів, їхало богато подорожних, що везли свої річи і артикули поживи до Львова. Річи ті лежать непідняті на головнім двірци у Львові. З причини браку місця на сім двірци взиває ц. к. Дирекция державних зелізниць у Львові особи інтересовані до відібраня тих предметів найдальше в протягу 4 днів від сего оповіщеня, бо коли мине сей термін ті річи усуне ся з головного двірця. Притім подає ся до відомости, що заряд зелізничий не відповідає ані за скількість ані за вміст сих предметів» («Діло», с. 7).

«Русини, а війна з Росиєю. Сучасна війна нашої монархії з Сербією і єї опікункою, Росиєю, викликала в українськім народі велике одушевленє, бож Русини горячо бажають визволеня міліонів своїх братів в Україні, гноблених деспотичним московським ярмом, і злуки з Габсбурскою монархією, в котрій можуть свобідно розвивати свою народність, свою мову і культуру, свобідно розвивати свою народність, свою мову і культуру, свобідно визнавати свій руско-католицкий обряд. Тамто, як і доси рускі полки на боєвищах в найтяжчих хвилях нашої монархії, несли житє і кров до Цісаря, за державу і відносили славні побіди, так і тепер ідуть з патриотичним одушевленєм... А крім того тисячі молодих Українців стають в ряди стрілецьких дружин і готові при боці цісарської армії за свої ідеали виступити до бою аж до останньої каплі крови. І они бажають розбудити своїх братів на Україні, щоби одностайно стали до визвольної боротьби українського народу, до боротьби за волю і славу України проти московського гнету... Але сі змаганя українського народа вимагають не тілько морального пособлюваня, але й значної материяльної помочи, без якої наш нарід при відомім загально убожестві не може обійти ся. Таку поміч, особливо що до оружя, повинна і може дати лише держава і тому сею дорогою звертаємо ся з тим домаганєм до міродатних чинників...» («Руслан», с. 1).

«Поліцийні розпорядки у Львові. Ц. к. Дирекция поліциї у Львові видала слідуючі розпорядки покликуючи ся на відповідні закони: 1) На вулицях приставати і громадити ся безумовно не вільно. 2) Всі шинки і всі камениці мають бути замкнені о 8. год. вечером, а всі реставрациї і каварні о 12 в ночи. 3) По 10 год. вечером цивільним особам без лєґітимациї (т. зв. Пасіршайн) не вільно появляти ся на вулиці. Лєґітимациї на случай доказаної потреби виставляє Дирекция поліциї. 4) Переступленє тих приписів, о скілько після істнуючих законів, не підпадає тяжшій карі, будуть поліцийно карані по думці кінцевого уступу покликаного оповіщеня, гривною до 2000 К., згл. арештом до 6 місяців» («Нове Слово», с. 3).

«Переполох. В четвер вечером хтось пустив поголоску, що козаки находять ся вже під Львовом. Хоть легко можна було зрозуміти безосновність такої поголоски, мимо сього в місті настав переполох, а на його тлі вмить повиростали фантастичні казки про події послідних днів на поли боротьби. Се ще додало оливи до огню і спричинило ще більший заколот. Жиди в мить позамикали склепи, публика з міста стала втікати домів, ціле місто закітлувало. О годині 9-ій вечером ц. к. війскова команда видала таке оголошенє: “З огляду на легкодушне розсіванє фальшивих поголосок, викликуюче певне занепокоїнє серед населеня міста Львова, повідомляє ся, що наші війска стоять на сильних позициях і що містови безумовно не грозить ніяка небезпека”. Се оголошенє успокоїло поденервовану публику і о год. 9 знов настав нормальний спокій» («Нове Слово», с. 3).

«Великий транспорт російських полонених, який налічував близько 1000 осіб, скеровано вчора ввечері до Львова. Це полонені з боїв, які відбуваються на північний схід від Львова, про які йдеться в сьогоднішньому урядовому повідомленні головного пресового бюро» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Затримання дезертира. Вчора поліція затримала резервіста 19 піх. полку крайової оборони Францішека Січинського, який дня 19 ц. м. утік з казарми і відтоді вештався містом, напиваючись з різними індивідами. Крім того, Січинського підозрюють у крадіжці з помешкання п. Й. Г.» («Gazeta Lwowska», s. 4).

«Поліцейська хроніка. До бакалійної крамниці Давида Штрома на Підзамчі вчора вночі вламався злодій і вкрав 1000 бульйонних кісточок Маґґі, тютюн і сигари, вартістю 80 корон, голову цукру і кілька кілограмів кави та чаю» («Gazeta Lwowska», s. 4).

Газета у форматі pdf