« Сторожа буде уоружена в револьвери, шаблі, а складати меть ся з горожан, які зголосять ся добровільно...» Святкування уродин імператора Франца Йосифа і подальша хроніка воєнних подій.

«В день уродин Є. В. Цісаря відправлено в усіх катедр. храмах у Львові торжественні богослуженя. В катедр. храмі сьв. Юра відправив богослуженє Є. Е. Митрополит ґр. Шептицкий, на котрім явили ся представники війскових, цивільних, державних і автономічних властий і богато вірних. По богослуженю представники всіх україньских товариств і орґанізаций зложили під проводом д-ра К. Левицкого у Є. Е. Намісника горячі бажаня і заяву преданности для Монарха» («Руслан», с. 2).

«В справі задатків на касові квіти. Довідуємо ся, що краєвий банк по остаточнім обговореню формальности зі скарбовими властями, приступив до даваня задатків на скарбові квіти, але покищо лиш за продані коні і транспортові средства. Властителі тих квітів можуть зголошувати ся вже в будучім тижни о задатки до краєвого банку, який їх виплатить за зізнанєм цесиї і предложенєм квіту з посьвідкою дотичного уряду податкового, що на обняту квітом належитість не вплинув ніякий кондикт судовий. Близші інформації що до формальностий і условин задаткованя подає дирекция або секретарият краєвого банку» («Діло», с. 7).

«Горожанська сторожа в містах. В львівськім ратуші відбуло ся вчера засіданє в справі створеня горожанської сторожі. В засіданю взяло участь кількадесять радних під проводом президента Наймана, який предложив проект статута тої сторожі. По оживленій дискусиї вибрано комісию з 6 членів, яка випрацювала дефінітивно редакцию статута. Начальником сторожі буде сам президент; сторожа мати-ме крім того команданта і 6-ох заступників, яким приділить ся поодинокі дільниці міста. Сторожа буде уоружена в револьвери, шаблі, а складати меть ся з горожан, які зголосять ся добровільно...» («Діло», с. 7).

«В єврейській синагозі на вул. Шайнохи [тепер – вул. Банківська] 7 єврейських юнаків, які вступили до стрілецького союзу, склали присягу на Торі. Текст присяги прочитав офіцер Стрілецького Союзу. Сцена присяги справила велика враження на ортодоксальних євреїв, які зібралися в цій божниці» («Kurjer Lwowski», s. 3).

«Значна крадіжка. До крамниці п. Ванди Майзенгетлер на вул. Театральній, 3 в суботу між 12 і 3 годиною після полудня вламалися злодії і вкрали різні коробки з матеріалом для жіночих капелюхів. Власниця крамниці оцінює збитки в 3000 кор.» («Gazeta Lwowska», s. 5).

«Під колесами автомобіля. За Городоцькою рогачкою в п’ятницю якийсь автомобіль наїхав на селянина Івана Бухчака, який, потрапивши під колеса, отримав перелом правої ноги. Викликана служба рятункового товариства надала пораненому першу допомогу, а потім відвезла його до загального шпиталю» («Gazeta Lwowska», s. 5).

«Сирітська доля. Зарібниця Анна Вількова, овдовівши кілька днів тому, випровадила з помешкання двох своїх пасербиць, 10-річну Марію і 9-річну Ядвіґу. Діти пішли до своєї хрещеної матері, але та не могла їх прийняти, тому що сама є бідною. Оскільки Вількова, яку викликали до поліції, засвідчила, що не має засобів для утримання дітей, обох дівчат віддали під опіку комісаріату ІІ дільниці» («Gazeta Lwowska», s. 5).

«Юні злодійки. До помешкання Агати Грицакової на вул. Королеви Ядвіґи [тепер – вул. Марка Вовчка] в п’ятницю після полудня, коли Грицакова спала, зайшли двоє молодих дівчат і почали копирсатися в шухлядах. Розбуджена шурхотом Грицакова, побачивши у своєму помешканні злодійок, підняла крик, через що обидві злодійки втекли. Одну з них, 15-річну Розалію Жуковську, вдалося схопити, але її товаришка безслідно зникла, а разом з нею і годинник Грицакової» («Gazeta Lwowska», s. 5).

«Спростування. Від адв. д-ра Давида Коха отримуємо такого листа: Щодо нотатки, опублікованої на шпальтах Шан. часопису в н-рі 2034 під заголовком “Безцеремонна поведінка адвоката” смію просити Шановну Редакцію, без покликання на § 19 прес. стат., а лише згідно з принципом “audiatur et altera pars” [“вислухайте й іншу сторону”] вмістити наступне спростування:

Це неправда, що я нібито тихцем проник до помешкання моєї сусідки п. Рози Вайсс, зв’язав їй руки і дав гучного ляпаса. Натомість правдою є те, що ця пані, яка мешкає по сусідству зі мною протягом 6-ти років, без найменшої причини атакує мою дружину і оббріхує мою родину як перед сусідами, так і перед сторонніми. Коли напередодні інциденту я довідався, що пані Вайссова висловлювалася про мою родину в надзвичайно презирливий спосіб, з прокльонами, а в день інциденту ця пані знову атакувала мою дружину, я вирішив у позасудовий спосіб попросити її, щоб вона раз і назавжди припинила ці нечестиві вибрики щодо нас. З цією метою о 10 год. перед полуднем я зайшов до її помешкання і ґречно пояснив мету свого візиту. Пані Вайссова відреагувала на це тим, що почала кричати і замахнулася на мене рукою. Не будучи готовим до такої відповіді, я відштовхнув її руку і покинув її помешкання. Проти пані В. я відразу ж розпочав за образу та наклеп, вчинені за допомогою навмисно сфальсифікованої інформації, поданої Шановній Редакції”.

Редакція висловлює жаль з приводу того, що згадана нотатка вийшла друком без перевірки інформації» («Gazeta Wieczorna», s. 6).

Газета у форматі pdf