«...під нинішну пору кождий сьвідомий Українець повинен радо зложити податок крови або майна» Воєнний час приносив львів’янам і приклади людської жадібності та непорядності, і навпаки – шляхетності та самопожертви...

«Дешевий базар свіжих овочів відкрито на вул. Сикстуській, 2 [тепер – вул. Дорошенка] старанням Гуртка дам “Червоного Хреста”. Увесь дохід від базару призначено для національні та доброчинні організації. Пані господині отримають на базарі дешеві та свіжі овочі: Завдяки дешевизні товару базар стане регулятором цін у місті. Львівська громадськість, яка купуватиме на базарі, отримає товар високої якості, а водночас виконає громадянський обов’язок» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Міське вугілля. Торговці значно підняли ціни на вугілля і практикують нечуваний визиск. У Кракові відбулося лише незначне подорожчання. Звідти повідомляють: “У зв’язку зі значним підвищенням цін на вугілля управлінням шахт, постачальна комісія Міської ради ухвалила підняти ціну вугілля з міського складу на 4 гр. за 1 митний центнер. Ціна вугілля, яке розвозять містом, через це зараз становить 1 кор. 10 гр. за митний центнер”.

Слід припустити, що і наш міський відділ дешевого палива також займеться цією справою і вбереже громаду від визиску» («Kurjer Lwowski południowy», s. 3).

«Зміна максимальної тарифи. Рескриптом з 15. серпня ухилила президия намісництва на внесенє президиї міста обовязуючу доси максимальну тарифу і на її місце постановила нову, що мати-ме від 17. с. м. обовязуючу силу. Нова максимальна тарифа з одного боку підносить ціни деяких артикулів, а з другого ж деякі обнижає. Підвишка цін слідувала дотично муки, цукру і мяса. Наслідком закупленя для війсковости великих запасів муки і супроти того, що нова кампанія в млинах ще не зачала ся, підскочила в послідних днях ціна пшеничної муки так, що зміна тарифи показала ся конечною. Постановляючи отже ціну за один кґр. пшеничної муки на 52 сот., місто 50 сот. як доси, зазначує нова тарифа, що ціна та зістала означена за муку найліпшої сорти. О скільки сорти муки є гірші обнижає ся ціну о 2 сот. на кільоґрамі.

Цукровий картель по постановленю максимальної тарифи підвисшив ціну цукру, наслідком чого купці не можуть продавати цукру за ціну обняту максимальною тарифою, тимбільше, що запаси цукру, закупленого по давній ціні, вичерпано. Проте згідно з підвишкою цін цукру з боку картелю, підвисшає нова тарифа ціну о 4 с. на 1 кґр. значить що ціна одного кґр. в голові виносить 90 сот. місто 86 с., а цукор в кістках 92 сот. місто 88 сот.

Військо купує в послідних часах богато худоби, платячи за 1 кґр. живої ваги значно більше як виносила дотеперішна ціна торгу; що більше за саме мясо платить ціну висшу, як постановляє тарифа. З природи річи викликало се значну підвишку цін худоби і мяса. Числячи ся отже з тим дійсним станом нова тарифа підвисшає ціну всіх сорт волового мяса, лишаючи незміненими ціни инших родів мяса як телятини, вепровини і баранини, яких військо не купує.

Понадто означає нова тарифа ціни всякого рода вудженин, чого дотеперішня тарифа не означувала, а тим самим кладе таму довільному підношеню цін.

За те обнижує нова тарифа ціну цілого ряду инших конечних артикулів іменно: Солонини о 20 сот. смальцю о 20 сот., масла о 30 сот. (причім означає ціну кухонного масла на 3.60 К), яєць о 2 сот., картофель о 3 сот., молока о 4 сот., ґрисіку і перлових круп о 2 сот., капусти о 2 сот., сливок о 10 сот., чоснику о 20 с., нафти о 4 сот. Звертає ся притім увагу, що тарифа обовязує купців що продають товари в торговельних льокалях і перекупнів, що продають товари на торговицях, а також гуртівників, що є обовязані продавати товар детайльним купцям по цінах уможливляючих тим послідним зберіганє максимальної тарифи. Всі купці є обовязані примістити тарифу в торговельнім льокали на виднім місци, щоби публика в кожду хвилю могла провірити ціну.

Понадто приміщена буде тарифа на специяльних на ту ціль виставкових таблицях.

Публика є не лиш управнена, але навіть обовязана донести департаментови ІХ маґістрату про кожде переступство що до тарифи. В тім случаю не поможуть ніякі комісиї, ані публичні урґенси, коли сама публика не прийде управі міста з підмогою в караню несовісних визискувачів. – Управа міста приступить небавком до детайлічної продажі ріжних артикулів поживи в кільканайцяти своїх склепах; продаж муки зачинає вже з нинішним днем, а то муки в трех сортах по 52, 50 і 48 сот. за 1 кґ. Понадто і управа міста продає як доси молоко, масло, яйці і мясо всякого рода по торгових цінах» («Діло», с. 5).

«Благородність німецького консуля у Львові. В останнім тижни вернуло богато наших сезонових робітників з Прус, щоби зголосити ся до війскової служби. А що свою платню одержали в Німеччині в марках, хотіли їх тут виміняти на австрийські гроші. З критичних теперішних часів хотіли використати всякі жидівські вимінювачі та деякі контори виміни і вони жертвували за 1 марку лише по 80 сот. Обурені таким негідним поступованєм наші робітники звернули ся до львівського німецького консуля з просьбою о поміч. Німецький консуль, п. Гайнце, узгляднюючи невідрадне положенє наших робітників велів на власну відповідальність виміняти своїй канцеляриї марки, платячи 1 К 17 с., за штуку. Завдяки сьому людяному вчинкови п. консуля вищадили наші робітники кілька тисяч корон. Сей гуманітарний крок заслугує вповні на публичне признанє і ми на просьбу інтересованих робітників, які явили ся в тій справі в нашій редакциї, складаємо публичну подяку благородному консулеви» («Нове Слово», с. 3).

«Бюро безкоштовних юридичних порад для робітників і торговців відкрито в приміщенні на вул. Бернштайна, 9 [тепер – вул. Шолом-Алейхема], ІІІ п. Бюро надає безкоштовну інформацію й поради робітникам і торговцям (а також молодим робітникам і практикантам) у справі звільнення з роботи і посад» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Гідне наслідуваня! Др. Андрій Лунів, кандидат адвокатури у Львові, виеквіпував своїм коштом одного Січового Стрільця. За отсим гарним приміром дра Лунева повинні піти усі наші заможнійші українські патріоти, які лише розуміють і відчувають велику вагу української мілітарної орґанізациї під теперішну історичну хвилю. Кошт, получений з виеквіпованєм Січового Стрільця, розмірно не великий, бо не перевисшає навіть квоти 200 К. В загалі під нинішну пору кождий сьвідомий Українець повинен радо зложити податок крови або майна. Кождий отже сотик, вільний від найконечнійших видатків, повинні Українці віддати на Січових Стрільців» («Нове Слово», с. 3).

«Пожертви в трамваях. Один з читачів надсилає нам наступні слушні зауваження ощод чайових для учнів, які працюють кондукторами в трамваях:

“Вже кілька разів піднімали питання про те, що молодь, тимчасово працевлаштована в трамваях, не повинна приймати чайових від громади. Однак було б добре, якби кожен імпровізований кондуктор мав на грудях банку з написом “На польський військовий скарб”. З огляду на патріотизм нашої громадськості не підлягає сумніву, що наші молоді кондуктори щовечора віддаватимуть банки, заповнені по вінця”» («Gazeta Wieczorna», s. 6).

«Арешти москвофілів тривають далі, а в’язниця карного суду, Бригідки та гарнізонна в’язниця просто не можуть умістити ту велику кількість заарештованих за звинуваченням у зраді батьківщини або шпигунстві. Вчора на вокзал Підзамче знову привезли 68 москвофілів, заарештованих у Радехові та Буську, а між ними знаходяться як селяни, так і священики та інші представники інтелігенції.

Позавчора у Львові заарештовано москвофільського чиновника маґістрату Липецького, ст. ком. ХІ департаменту. Всіх заарештованих доставили до “Бригідок”» («Gazeta Wieczorna», s. 6).

«Безпрецедентна поведінка адвоката. Брутальність характерна для соціального дна, а хто нею грішить, заслуговує на якнайсуворіший осуд, особливо якщо ця людина претендує на належність до інтелігенції, на якій уже за визначенням лежить обов’язок дотримання правил суспільного життя і культурних приписів. Це загальне правило, якого культурні люди завжди дотримуються, вчора порушив адвокат д-р Давид Кох, який брутально напав на свою сусідку, пані В. Користуючись тією обставиною, що пані В. була вдома сама, він тихцем проник до її помешкання, зв’язав їй руки і дав гучного ляпаса. Пані В. перед настільки брутальним нападом була зовсім безборонною, і зараз шукає справедливості в судовому порядку, а також в Адвокатській палаті, яка, безперечно, навчить Давида Коха, наскільки його поведінка відповідає професійній гідності адвоката» («Gazeta Wieczorna», s. 6).

Газета у форматі pdf