«...що означало конець росийського консуляту у Львові» В рамках світової війни розпочалась і війна між Австро-Угорщиною та Росією, тож Львів несподівано для себе став прифронтовим містом...

«Виїзд росийського консуля зі Львова. Росийський консуль Николаєв, одержав вчера 6 с. м. пашпорти і покинув Львів, зглядно відставлено його до галицько-росийської границі.

Вчера ще перед полуднем одержав консуль Николаєв повідомленє від свого правительства, що Австрия виповіла Росиї війну і що супроти того має зажадати від намісника пашпорту і сейчас має відїхати зі Львова. О 11 год. перед полуднем явив ся консуль у намісника і відбув з ним довшу конференцию, при сім висказав желанє, що хотів би як приватна особа остати у Львові. Намісник одначе заявив, що консуль до шістьох годин мусить опустити Львів і полишив йому вільний вибір границі. По короткім надуманю заявив консуль, що хоче поїхати на лінію Белзець-Томашів, на що намісник з цілою готовостию згодив ся.

О 2 год. по полудни стягнено з будинку консуляту при вул. Ясній [тепер – вул. Конопніцької] консулярну вивіску. Тимчасом станула друга перешкода. Показало ся, що консуль не заплатив властителеви камениці, де містив ся консулят, чиншу, і тому властитель не хотів консуля випустити. Консуль заявив, що йому замкнено кредити, що в тій хвилі не має гроший; по довгих торгах прийшло до угоди, на основі якої консуль лишив свої меблі як застав. В 10 мінут по 5 год. по пол. заїхали перед дім консуляту 4 війскові автомобілі, призначені для перевезеня консуля, його родини, дрібних річий і двох емеритованих росийських ґенералів, вертаючих через Львів з купелевих місцевостий, яких намісник по порозуміню з командуючим пустив з чемности до границі, хоча можна було їх інтернувати через весь час війни.

Для асистенциї прибув ст. комісар Карабановський і по скінченю всіх формальностий віддав консуля з родиною в руки 2 офіцирів і підофіцира. Опісля цілий конвій поїхав вул. Зеленою, Батория [тепер – вул. князя Романа], Марійською площею [тепер – пл. Міцкевича], вул. Кароля Людвика [тепер – непарна сторона просп. Свободи] на зелізничий дворець. Сей конвій звертав на себе загальну увагу. Рівночасно стягнула поліция з під консуляту 30 піших і 2 кінних поліциянтів з перед будинку, що означало конець росийського консуляту у Львові» («Нове Слово», с. 1).

«Апровізация східної Галичини. Ц. к. дирекция державних зелізниць у Львові оголошує: В ціли апровізациї більших міст, лежачих в тутешнім окрузі дирекцийнім, а то Львова, Перемишля, Ярослава, Самбора, Стрия, Дрогобича, Тернополя і Золочева курсувати будуть щоденно поїзди апровізацийні. Тими поїздами, котрих час відїзду і приїзду до згаданих міст буде публікований у всіх стациях, буде перевозити ся отсі артикули: а) Опал: бензина, дрова, нафта, спіритус і вуголь. б) Артикули поживи: хліб, бульба, цукор, дріжджі прасовані, яйця, ярина, ковбасниці, кава і суроґати кави, мука, масло, молоко, пиво, риж, сіль, тютюн, товщі, вино, збіже і живе. в) Повертаючі порожні посуди, материяли лічничі для шпиталів, ґазети і материяли для державних друкарень» («Діло», с. 6).

«Від Редакциї. Вп. наших передплатників і прихильників просимо вибачити за можливі і независимі від Редакциї в тих трудних часах недомаганя і неточности з оглядом на се, що і редакцийний персонал і печатний покликаний до служби війскової. Сподіваємо ся, що наша суспільність відносити ся буде з довірєм і з пособлюванєм наших змагань в так поважній і трудній хвилі» («Руслан», с. 3).

«Коресп. Картки «Червоного Хреста» Ч. 101294/14.

Заходом Австрийского “Товариства Червоного Хреста” будуть видані подвійні картки кореспонденцийні призначені на інформациї в Бюрі інформацийнім того Товариства, як також і на відповіди того Бюра що до побуту ранних і недужих осіб війскових на поли битви.

Картки ті можна буде набути у всіх урядах почтових» («Руслан», с. 3).

«Ц. к. дирекция державних зелізниць у Львові взиває публику до як найскоршого забираня наспілих до Львова товарів і пакунків, позаяк в противнім случаю мусілось би їх передати на склад спедиторови, або зложити під голим небом на кошт і небезпеченство інтересентів» («Діло», с. 6).

«Занедужанє посла. Посол д-р Кирило Трильовський занедужав нагло в трамваю на ул. Театинській [тепер – вул. Кривоноса]. Пасажири задержали трамвай, уділили недужому першу поміч та фякром відставили його до дому» («Діло», с. 6).

«О. Давидяк [настоятель Успенської церкви у Львові], про арешт якого ми повідомили позавчора, просить нас донести до відома читачів, що він у доброму здоров’ї насолоджується волею, і ця нотатка не могла стосуватися його особи» («Gazeta Poranna», s. 4).

«Арешт провокатора. Один з урядників Сільськогосподарських гуртків, п. Т., позавчора віддав до рук поліції небезпечного індивіда, відомого серед уродженців Королівства Польського, що перебувають у Львові, як провокатор, і ймовірно, також як шпигун. Протягом двох років у Львові перебував такий собі Ґаворек, з його слів – годинникарський челядник, який свого часу був членом бойової організації в Радомі. Він служив не так боївці, як охранці, якій видав цілу низку людей, а серед них і брата п. Т. Брата було засуджено на 7 років каторги, і через катування минулого року він там помер. Тож не дивно, що коли позавчора п. Т. зустрів Ґаворка на вулиці, кров у нього закипіла, і він дав йому кілька гучних ляпасів, а потому передав до рук поліції, яка зробила цього індивіда нешкідливим на довгий час» («Gazeta Wieczorna», s. 2).

«Знову спекуляція продовольством. Попри оголошення максимуму цін, деякі нечесні купці і торговки далі практикували спекуляцію продовольством, зокрема, підвищуючи ціну на хліб. Тому вчора доставлено до інспекції і віддано під суд цілу низку таких лихварів, причому слід з задоволенням відзначити, що поліція нарешті добралася і до самих пекарів. Зокрема, затримано Майєра Надля, Анну Штір і Ізраеля Ґрубера, який не має нічого спільного з Вольфом Ґрубером, пекарем з вул. Шпитальної, 36, про якого ми повідомляли позавчора, бо Вольф Ґрубер ще сьогодні продає кілограм житнього хліба за 40 гелл.» («Gazeta Poranna», s. 4).

«Крадіжки. У поручника 30 піх. полку Л. Бориславського вчора з зачиненого помешкання вкрали золотий годинник з золотим ланцюжком загальної вартості 850 корон. – У інженера Водотягового управління Юзефа Серби на головному вокзалі вкрадено портфель з 300 коронами» («Gazeta Wieczorna», s. 6)

«Поліцейська хроніка. Поліція вчора заарештувала 17-річну Гелену Дронжкевичівну, служницю п. Міки, що мешкає на вул. Чарнецького, 12 [тепер – вул. Винниченка], яка після того, як роботодавиця вийшла до міста, сильно побила її чотирьох дітей, вигнала їх з помешкання, а потім, виламавши замок з шухляди комоду, вкрала 60 кор. і втекла» («Gazeta Lwowska», s. 5).

Газета у форматі pdf