«...тямлючи, що побіда австрийської армії принесе визволенє нашому народови» Продовжуємо публікувати новини львівських часописів перших днів світової війни...

«Маніфестация укр. нац. ради. Нині буде оголошений маніфест української ради, зложеної з репрезентантів усіх партий, до українського населеня в Галичині в справі грядучих історичних подій. У сім маніфесті буде зазив до укр.населеня, аби у війні з Росиєю кождий Українець віддавши своє житє і майно до розпорядимости монарха, йшли у бій сьміло і бодро тямлючи, що побіда австрийської армії принесе визволенє нашому народови» («Нове Слово», с. 2).

«Осторога. Звертаємо увагу всіх кругів нашої суспільности, що в наслідок найвисшого цісарського зарядженя заведено в Галичині воєнний стан. Супроти того належить заховати повний спокій, бо кожде виступленє проти публичного порядку і проти заряджень війскових властий буде каране після виїмкових постанов воєнного стану. Належить дальше повинувати ся приказам війскових властий і війскової адміністрациї і виконувати їх порученя. Не пора в так поважній історичній хвилі на сільські порахунки з ким небудь. Особливо сільська інтеліґенция, духовенство і учительство мають обовязок поучувати народні маси про теперішне критичне положенє і впливати на них в успокоюючім тоні» («Діло», с. 6).

«Моратория. Для улекшеня спокійного управильненя всіх приватно-правних зобовязань, зарядив цісар рівночасно з оголошенєм мобілізациї 14-дневну мораторию, с. є. проволоку в плаченю. На тій основі підпадають проволоці всі приватно-правні грошеві претенсиї, які повстали перед 1. серпня 1914, коли є платні перед тим днем, до 14. серпня, а коли є платні між 1 та 14 серпня, на 14 днів від речинця платности. Для векслів і чеків, платних в речинци від 1. до 14. серпня пересуває ся речинець платности та презентованє і протести о 14 днів. Треба зазначити, що час треваня мораториї не бере ся в рахунок при обчислюваню передавненя і законних речинців скарги. Наведені приписи не мають приміненя при домаганю звороту вкладок до 100 кор. зглядно з біжучих рахунків у фінансових інституциях, дальше щодо платень і винагороди чи услуги, чиншів за мешканя, рент і аліменталий та оплат відсотків» («Нове Слово», с. 3).

«Вчерашна неділя у Львові. Цілу вчерашну днину був незвичайний рух. Улицями снували товпи людий. Містом вели сотки зареквірованих коний. На двірци всі поїзди переповнені. Трамваєві вози курсують рідше, бо богато моторових і кондукторів покликано до зброї. Вечером повторили ся воєнні маніфестациї. При звуках орхестри маніфестовано перед намісництвом, перед корпусною комендою та війсковим касином» («Діло», с. 6).

«Чутки. Вчора Львовом кружляли найрізноманітніші чутки. Зокрема, розповідали, що в Парижі спалахнула революція, що Париж у полум’ї, що президент республіки подав у відставку, ба навіть, що його вбили. Підтвердження цих чуток не надійшло, кореспонденційне бюро взагалі про них не повідомляло» («Kurjer Lwowski», s. 4).

«Міжміський телефон. Віденські часописи повідомляють, що внаслідок загальної мобілізації від 31 липня міжміський приватний телефонний зв'язок повністю припинено. У нас у Львові вже кільканадцять днів міжміський телефон передано повністю в розпорядження органів влади» («Kurjer Lwowski», s. 4).

«З львівського університету. Ректорат університету подає до відома, що з приводу поточної політичної ситуації всі навчальні органи влади, тобто ректорат і деканати, а заразом і дирекції університетських інститутів, попри канікули, працюють так само, як і протягом навчального року» («Kurjer Lwowski», s. 4).

«Приїзд львівської оперети. Читаємо в “Новій Реформі” [краківський часопис]: “Сьогодні до Львова повертаються актори львівської опери та оперети, з якими тутешня публіка прощалася з щирим визнанням і жалем. Як довідуємося, дир. Геллер розірвав контракти з усіма акторами й акторками аж до часу заспокоєння  політичної ситуації”» («Kurjer Lwowski», s. 5).

Газета у форматі pdf