«...заповідають заведенє виїмкового стану по думці розпорядженя цілого міністерства» Мислення воєнного часу поступово входило у свідомість львів’ян: часописи повідомляли про формування добровольчих загонів та необхідність реєстрації всіх прибулих до міста.

«По вулицях міста Львова появили ся вчера в українській і польській мові оповіщеня ц. к. Намісництва, які заповідають заведенє виїмкового стану по думці розпорядженя цілого міністерства» («Нове Слово», с. 5).

«Поворот жовнірів зі жнив. Львівський маґістрат оголошує: В наслідок письма ц. і к. команди 30 п. п. з дня 26 липня 1914 ч. 878 взиває маґістрат отсим всіх жовнірів 30 п. п. які одержали відпустку на час жнив, щоби безпроволочно ті відпустки перервали і сейчас зголосили ся в команді. Подаючи те до відома, звертає маґістрат всім інтересованим увагу, що за неприміненє до отсього оповіщеня будуть потягнені до острої карної відповідальности» («Нове Слово», с. 5).

«Обовязок мельдованя. Ц. к. Дирекция поліциї у Львові звертає увагу інтересованих на обовязок точного виповнюваня мельдункових приписів. Особи, які приїздять до Львова, мають бути як в готелях так і в мешканях приватних осіб зараз замельдовані. Навіть гостий обовязані господарі замельдувати того самого дня і при виїзді вимельдувати. За несповнюванє сих приписів буде наложена строга кара» («Діло», с. 6).

«Польські стрільці орґанізують ся. Союз польських стрільців оповіщує, що в означені дні буде давати інформациї усім там добровольцям, які хотять станути в лавах польських стрільців» («Нове Слово», с. 5).

«Серед моря поголосок. Поміж иншими поголосками кружили вчера по місті вісти, що зелізничий рух буде здержаний для перевозу приватних осіб. Можемо отже запевнити, що ся вістка є фальшива та що поки що про які небудь обмеженя нема бесіди» («Нове Слово», с. 5).

«Робота навколо каналізації міста. Зараз проводяться каналізаційні роботи вздовж вул. Сонячної [тепер – вул. Куліша], яку теж розкопано. Роботи ці поєднано з реконструкцією склепіння над Полтвою на Збіжевій площі [тепер – пл. Зернова], яка відбувається одночасно і вже близька до завершення» («Gazeta Wieczorna», s. 6).

«Змагання з плавання і з водного м’яча. Стараннями “Поґоні” в неділю в басейні Пелчинського ставу відбулися змагання з плавання, які закінчилися матчем з водного м’яча...

Настав час матчу з водного м’яча між блакитними та білими. До складу перших входили: Сикала, Вуйціцький, Пшедпелський, Вітковський, Райсс, Кухар ІІІ і Колажовський, до других Вірґо, Каппер, Чермак, Нелькен, Мар’янек, Кухар І і Чабан. Перша половина гри закінчилася внічию 1:1, друга жодним чином не змінила результат перших семи хвилин. Судив п. Воліш» («Gazeta Wieczorna», s. 8).

«Утеча заарештованого. Вулицею Карла Людвіга [тепер – непарна сторона просп. Свободи] їхав селянський віз, запряжений двома кіньми. Возом керував чоловік, який зовсім не був схожий на власника цього возу. Його підозріла поведінка привернула увагу поліцейського, який зупинив віз і попросив назвати прізвище. Чоловік сказав, що його звуть Андрій Семенько. Поліцейський, якому особа Семенька не дуже сподобалася, відпровадив його до поліцейської інспекції. Поліцейський солдат мав хороше передчуття щодо того, що Семенько має нечисте сумління. Отже, в той час, коли в інспекції панував напружений рух... він безслідно зник, залишивши коней з возом, яких потім видано комісаріату ІІ дільниці. За втікачем почалися пошуки» («Gazeta Poranna», s. 4).

«“Гральний салон” просто неба. “Круп’є”, безумовно, нелегального, оскільки він провадив свою справу просто неба, заарештувала вчора поліція в особі Максима Шперля. Він залучав наївних людей до гри в кості під гаслом “п’ять за один”. Поліція люб’язно запросила Шперля до арештів, щоб він собі влаштував там гральний дім» («Gazeta Wieczorna», s. 6).

«Напад. Раніше засуджений злодій Антін Колодій напав на помешкання Анелі Ґромек на вул. Білінських, 12 [тепер – вул. Смаль-Стоцького], повибивав вікна і з ножем в руках погрожував мешканцям, що їх повбиває. Коли бандитові вчинили опір, він вирвав віконну раму і кинув її до помешкання Анелі Ґромек, зчинивши значні збитки і спустошення. Викликано поліцію, яка заарештувала бандита» («Gazeta Poranna», s. 4).

«З такої каси завжди крадуть. Сторожка будинку на вул. Островській, 7 [у джерелі помилка; такої вулиці не існувало] Євка Островська повідомила поліції, що кілька днів тому сховала до матрацу 200 кор. Вчора виявила брак 170 кор. За підозрою в цій справі заарештовано Ксенію Веренюк, безробітну служницю, яка мешкала у Островської. Триває слідство» («Gazeta Poranna», s. 4).

«Арешт небезпечних вламувачів. Протягом кількох місяців у нас кружляли вламувачі, які старанно здійснили кільканадцять значних зломів. А це були спеціалісти з точністю до дюйму. Сама поліція навіть “хвалила” їхній “спосіб виконання”, однак пошуки тривали довго, аж доки вдалося вийти на слід цих бандитів.

Бандитів вистежував енергійний комісар поліції Левицький, який після довгих денних і нічних пошуків зрештою вийшов на їхній слід і з’ясував їхні прізвища. Але вламувачі переховувалися від поліції, і навіть тоді, коли поліції були відомі їхні прізвища, продовжували здійснювали зломи. Зрештою, кілька днів тому минула остання година їхньої свободи. Комісар поліції Левицький у товаристві агентів поліції Янклевича і Зайнфельда, які також допомагали йому у стеженні – заарештував вламувача Броніслава Пелиха. У заарештованого знайшли 600 корон готівкою і відмінні знаряддя для зломів. Але у Пелиха були спільники. Допитаний комісаром Левицьким, він зробив певні зізнання, на підставі яких комісар Левицький вчора заарештував другого вламувача, Євгена Полянського. Поки що встановлено, що заарештовані здійснили два великі вламання до каси руської гімназії на вул. Леона Сапіги [тепер – вул. Бандери] та до каси хворих на вул. Митній [тепер – вул. Павла Римлянина].

Крім цього, поліція припускає, що заарештовані мають на сумлінні ще більше вламань, що вдасться довести на підставі слідства і певних очних ставок...» («Gazeta Wieczorna», s. 6).

«Скандальний цербер. Поліція заарештувала в суботу сторожа будинку на вул. Казимирівській, 35 [тепер – частина вул. Городоцької від пл. Торгової до вул. Шевченка] Івана Лисого, який копнув 8-річного сина мешканки цього будинку п. Міни Йоллесової і погрожував, що “мусить йому влаштувати кінець”» («Gazeta Lwowska», s. 3).

«Збита трамваєм. У неділю ввечері трамвайний вагон № 147 збив Лізу Ґольдгабер, яка мешкає на вул. Смочій, 7 [тепер – вул. Підмурна]. Потерпілій надала допомогу рятункова служба. Згідно зі звітом поліцейського, водій трамваю не подавав необхідних застережних сигналів» («Gazeta Poranna», s. 4).

«Врятована дитина. Лікар-дантист Ієронім Ідзіковський, який мешкає на вул. Пуласького, 3 [тепер – вул. Паркова], в неділю ввечері вийшов разом з дружиною до знайомих. У помешканні залишилась їхня 4-річна донечка Кристина під опікою 17-річної служниці Доміцелі Ґембали. Коли подружжя І. вночі повернулося додому, донечки в помешканні не було. На запитання про неї служниця відповідала, що дитина... ненадовго десь вийшла з помешкання. Всі нічні пошуки, однак, не дали успішного результату. Можна уявити собі розпач батьків. Ніч минула без сну.

Наступного дня, тобто вчора зранку, сусіди п. І., подружжя Партнерів, повідомили, що дитина знаходиться у них, і розповіли таку історію: Коли п. Партнери ввечері поверталися додому, то побачили у відчиненому вікні п. І. дитину, яка бавилася. Раптом дитина перехилилася і випала з вікна. П. Партнери схопили дівчинку на руки і забрали її до свого помешкання, остерігаючись віддавати її під опіку служниці.

Маленька Кристина повернулася додому, завдячуючи своїм порятунком подружжю П., які отримали вираження сердечної подяки від батьків врятованої дитини» («Gazeta Poranna», s. 4).

«Допрацювалися. Вчора до інспекції звернулися: Михайло Іванко і Ян Войдила, обоє селяни, які поверталися з роботи в Пруссії без гроша і просили, щоб їх вислали додому» («Kurjer Lwowski południowy», s. 5).

Газета у форматі pdf