«Є се зовсім безосновне занепокоєнє о гроші, зложені в щадницях» Сьогодні часописи розповідали про паніку банківських вкладників, настрої передвоєнного Львова і ажіотаж навколо газет, якими читачі прагнули чимшвидше втамувати інформаційний голод...

«Переривання відпустки. Директор поліції д-р Райнлендер повернувся до Львова і вчора приступив до роботи.

Президент Нойманн перервав лікування в Карлсбаді, вчора ввечері повернувся до Львовп і сьогодні повертається до роботи» («Gazeta Wieczorna», s. 6).

«Настрій у Львові. Відомість про відмовну відповідь Сербії прийшла до Львова через ц. к. Кореспонденцийне Бюро коло 8. год. вечір. Рівночасно редакциї дневників одержали телєфонічні відомости від своїх кореспондентів. За хвилю місто зароїло ся від надзвичайних додатків. На численні запити, чому ми не видали надзвичайного додатку, пояснимо, що такі додатки можна видавати тільки тоді, коли числить ся на масову публику. А що наша суспільність по більших містах творить меншість, то видаванє таких додатків принесло би нам тільки значні материяльні шкоди. Відомість про відповідь Сербії викликала зараз відповідний настрій. По каварнях орхестри почали грати австрийський гимн, що декуди викликало демонстрациї з сторони польської публики. Так прим. в каварні “Metropol” польська публика привитала австрийський гимн псиканєм, яке втихомирила тільки грізна постава присутних там офіцирів. Зараз по відіграню австрийського гимну та сама публика почала домагати ся відіграня “Jeszcze Polska nie zginęła”, що орхестри відіграла кілька разів. В “Народній Гостинници” відбував ся комерс учасників всеукраїнського учительського Зїзду. Сю нагоду використав Dziennik polski до так само бездонно безглуздої як і підлої денунцияциї, ніби-то в “Народній Гостинници” Rusini spiewali “Boże caria chrani”. Видно, україножерство польської преси перейшло вже в стан божевіля, коли можливі – не кажемо такі підлі, бо до сього ми звикли, але такі глупі денунцияциї» («Діло», с. 7).

«До наших Високоповажаних Читачів! В нинішнім числі найдете, Високоповажані Читачі, поза найновішими вістками про події в політичнім сьвіті також певну скількість материялу загального характеру, під пору не зовсім актуального. Редакция була приневолена зложити так нинішне число з причини, що після обовязуючого тепер у виїмковім стані закона дневник мусить бути на 3 години перед виданєм доручений цензурі. Щоби отже зискати на часі і щоби наші Читачі одержали наш дневник в звичайній порі, мусіли ми попри актуальний материял помістити статі загального характеру. Так отже “Нове Слово” появить ся в звичайній, незпіненій порі, коли тимчасом усі прочі львівські дневники вийдуть імовірно зі значним опізненєм. Наші останні нинішні телєґрами, поміщені на першій стороні, прийшли о 11 год. перед полуднем. Для заощадженя місця призначили ми першу сторону на найновіші телєґрами місто ілюстрациї. Редакция Нового Слова”» («Нове Слово», с. 5).

«Безосновне занепокоєнє. Населенє Львова, занепокоєне подіями в політичнім сьвіті, починає вибирати свої вкладки з ріжних публичних кас. Є се зовсім безосновне занепокоєнє о гроші, зложені в щадницях. Міждержавне право запевноє ненарушимість приватної власности горожан кождої держави. То-ж нехай наше населенє своїм неоправданим поведенєм чи недовірєм до публичних кас не спроваджує само на себе грошевої крізи» («Нове Слово», с. 5).

«Турботлива опікунка. Марцелій Бураковський, який мешкає на вул. Шептицьких, 24, сьогодні вночі повідомив поліції, що його служниця Броніслава Лазорик вийшла близько 6 години після полудня з його 3-річним сином до розташованої неподалік крамниці і відтоді не повернулася. Дитину привели після 10-ої години якісь чужі люди, які зустріли її на вулиці, служниці ж досі немає» («Kurjer Lwowski południowy», s. 5).

«Раптова смерть у в’язниці. Позавчора до арештів карного суду с. ІІІ зголосився такий собі Мартин Козак, для того, щоб відбути дводенне покарання. Вчора зранку Козак раптово помер у в’язничній камері. Викликаний дільничний лікар констатував смерть унаслідок інфаркту. Тіло доставлено до інституту судової медицини» («Kurjer Lwowski południowy», s. 5).

 «Крадіжки у загальному шпиталі. – Вже довший час повторюються постійні крадіжки в загальному шпиталі у хворих і тамтешніх працівників. Вчора шпитальний слуга М. Тимчишин повідомив поліції, що під час сну в палаті прийому у нього з кишені вкрали гаманець з грошима. Поліція відразу провела розслідування і заарештувала 2 шпитальних слуг Я. Ярника і Ст. Цюру. Під час проведеного у Ярника обшуку знайдено багато предметів, про походження яких Ярник не міг дати задовільної відповіді. З-поміж інших речей знайдено: відмичку, долото, зв’язку ключів, кілька серветок і хусточок з різними монограмами, і т. п. Обох віддано до поліційних арештів» («Gazeta Wieczorna», s. 6).

«Згубні наслідки артистичного” цирку. На одній з головних вулиць міста прогулюються два джентльмени, у яких вже на обличчі написано, що тілом вони віддаються спортивній манії, а душею – звукам кабаре. В якусь мить вітер зриває в одного з них з голови капелюха і акуратно кладе його на тротуар. Позбавлений капелюха джентльмен, замість того, щоб просто його підняти і з розмахом одягнути на голову – робить щось зовсім інше. Ось він стає над лежачим капелюхом, стискає його обома ногами, потім, переконавшись, що вже досить людей, які могли б на це подивитися, раптом підскакує разом з капелюхом, який він дуже акуратно стискає ногами, чи то пак підошвами, і в ту мить справді майстерно ловить його руками. – Зовсім, як в “артистичному” цирку. Якби Каден це побачив у той момент, то напевно, позеленів би він заздрощів. Такими є веселі, хоч і згубні наслідки вчащання до кабаре і засвоєння таких “артистичних” продуктів» («Gazeta Wieczorna», s. 6).

Газета у форматі pdf