«Вистарчить, щоби якийсь ноторичний інтриґант пустив сплетню... а вже цілий Львів кричить: війна» Журналісти заспокоювали схвильованих читачів, що чутки про майбутню війну є перебільшенням. Події наступних кількох днів довели їхню неправоту...

«Спека. Від двох днів навістила Львів справдішна літна спека, якої у нас давно не було. Хто може, втікає на села. З провінції доносять, що жнива в повнім розгарі. З Підгіря їдуть селяни тисячами на Поділє на жнива» («Руслан», с. 2).

«Війна, комета – сплетні. Наївність людска не має меж. Вистарчить, щоби якийсь ноторичний інтриґант пустив сплетню, прим. про війну, а вже цілий Львів кричить: війна. Таке було і вчера: по місті розійшли ся, не знати ким пущені в рух, сплетні, що відпустки урядників мобілізацийного відділу намісництва здержано, що намісник перервав відпустку і їде до Львова, що австрийско-сербска війна висить на волоску! Се все очевидно нерозважні сплетні. Намісник спокійно сидить собі в Мариєнбаді, а шеф мобілізацийного бюра пішов якраз вчера на вакацийну відпустку.

Друга чутка, але призначена для ще глупших появила ся у деяких часописях. Іменно з Підбужа доніс якийсь “мудрець”, що “привиділа ся” єму передвчора вечером огниста куля величини голови і полетіла на полудне. “Мудрець” каже, що населенє пояснює собі як признаку війни» («Руслан», с. 2–3).

«Провал вулиці у Львові. Ми кілька разів звертали увагу на недосконалість конструкції каналізації на вулицях Набєляка [тепер – вул. Котляревського], Глибокій, На Байках [тепер – вул. Київська] і сусідніх. Найменший дощ накриває ці вулиці потоком води, яка заливає підвальні помешкання і пивниці. Вчора ввечері мало не дійшло до катастрофи. Зараз на вулиці На Байках реконструюють каналізацію. Раптом близько 10 год. обвалилася частина бруку і каналізації на перехресті вулиць На Байках і Потоцького [тепер – вул. генерала Чупринки]. Робітники, які саме працювали внизу, фактично дивом уникнули загибелі внаслідок засипання, і справді щастям було те, що трамвай UŁ за хвилину до цього проминув місце випадку. У цьому місці утворилась яма діаметром у шість метрів.

Відразу ж розпочалися ремонтні роботи. Перш за все підперли оголені труби водотягу, для того, щоб вони не тріснули; далі взялися усувати інші наслідки катастрофи. Протягом усієї ночі в ямі працювали кільканадцять робітників, але збитки ще не усунено. Трамвайний рух відбувається з пересадкою; за місцем випадку залишилися принаймні два трамваї, відрізані від міста» («Gazeta Wieczorna», s. 5).

«Обманства. В жовтни 1913 р. зголосив ся до Максиміліяна Ґолінґера, купця у Львові, якийсь Герш Зільбер і жертвував йому виробленє посади в гіпотечнім банку у Львові для Ґолінґера, його сестри і його шурина. Обманець вимантив від Ґолінґера ріжними квотами до 1.000 корон, заявляючи, що потребує тих гроший... для директорів банку. Коли Зільбер пізнав, що вже більше нічого не видістане, пропав без сліду. Того самого Зільбера обжалував купець Кац за спроневіренє 108 корон, які Зільбер взяв як задаток за виробленє посади в праськім банку у Львові. Осторожно отже перед всякими аґентами, що накидають ся виробляти посади!» («Нове Слово», с. 5).

«За цент п’ять! Так називається гра в кості, в яку грають на різних площах і вуличках Львова. Жертвами “круп’є”, які заробляють на цій грі неабиякі прибутки, стають переважно молоді хлопці й селяни. Поліція придушує старання “круп’є”, але поліцейські протоколи за останні кілька місяців свідчать, що легковірних гравців є ще дуже багато. Вчора заарештовано лахмітника Озіяша Керцера, який брав участь у цій азартній грі. Решта його партнерів утекли» («Gazeta Poranna», s. 4).

«Де дружина? Залізничний машиніст Фелікс Пфайффер з Вигоди звернувся телеграфом до львівської поліції з проханням затримати за можливості його дружину Броніславу, яка 22-го числа ц. м. втекла в невідомому напрямку. Утікачці 22 роки, вона середнього зросту, шатенка, бородавка на обличчі, кремова суконка і білий капелюшок» («Gazeta Poranna», s. 4).

«Голод і нужда. Вчера в полудне переходила вул. Оссолінських [тепер – вул. Стефаника] молода жінка. Нечайно впала на хідник і втратила притомність. Прикликане ратункове поготівлє ствердило у неї сильне виснаженє з причини невідживлюваня. Нещаслива жінка зове ся Ольга Петрів» («Нове Слово», с. 5).

«Скажений кіт. Вчера вечером переходив вул. Длуґоша [тепер – вул. Кирила і Мефодія] п. Оскар Десаґа, учитель з Вишнича. Нечайно з пивниці одної реальности випав кіт, кинув ся на п. Десаґу і покусав його. На крик п. Д. надбігли люди і кота убили. Кота віддано ветеринариї для переведеня секциї і провіреня, чи кіт був скажений. Поліция повідомила про случай міський фізикат» («Нове Слово», с. 5).

Газета у форматі pdf