«...влаштували облаву на цих летючих конкурентів і кількох з них побили» Бійка в синагозі та внутрішньовидова боротьба продавців фруктів належали до непересічних, проте доволі звичних новин. А от поява в місті нової гри у «водний м’яч» стала – як виявилося – революційною подією і відкрила нову сторінку в історії львівського спорту...

«Сецесіоністи з театру д. Сірецького. П. П. А. Дорошенкова, С. Дорошенко, Гнат Юра, та Л. Курбас, перед виїздом на росийську Україну, будуть казати Галичині своє “до побаченя” кількома виставами. При допомозі кількох душ аматорів виставлять в найблизших днях социяльну драму росийської письменниці С. Білої п. н. “Батраки” (Безробітні) в кількох подільських місточках. Приготовлена драма обійшла в свій час майже всі росийські сцени, і мала в Росиї гарний успіх» («Нове Слово», с. 5).

«Водний м’яч. Перше тренування з водного м’яча в понеділок зібрало велику кількість шанувальників плавання на Пелчинському ставі. Тренування відбуватимуться щоденно. Бажаючі брати в них участь повинні зголоситися до пп. Мар’янка або Кухара на ставі» («Gazeta Wieczorna», s. 5).

«Przy Tobie, Panie, stoimy. Передвчера (в неділю 19. с. м.) відбував ся у Львові зїзд польських гиґієністів, якого учасники були опісля в городовій реставрациї в стрийськім парку. Грала там війскова музика і коли в однім путпурі дали ся чути звуки австрийського гимну, польські лікарі зачали голосно псикати і демонструвати проти австрийського гимну. На се зареаґував один присутний там офіцир, спровадив поліциянта, який від гурта польських демонстрантів проти Австриї зажадав поданя імен і назвиск і імена та назвиска собі записав. Чи польських демонстрантів, які так наглядно виявляють свої “симпатиї” до австрийської держави і її династиї стріне заслужена кара, не знаємо, ми тільки реєструємо сей факт як характеристику, як тепер польська інтеліґенция відносить ся до австрийської держави і її династиї, від якої Поляки дістали більше як котра небудь инша народність в Австриї і при якій прирікали вірно стояти. Росийський цар є Полякам нині милійший, як їх безграничний добродій австрийський цісар Франц Йосиф І» («Діло», с. 6).

«Конкуренція. Значну конкуренцію для складів і розповсюджувачів фруктів створили маленькі хлопчики, які, не сплачуючи жодних коштів і не переймаючись жодними іншими обов’язками фахових продавців фруктів, продають їх без концесії. Ці хлопчики, моторні і не обтяжені великою кількістю товару, легше і швидше позбуваються своїх фруктів. Продають вони головно абрикоси “поштучно”. Вчора “бойки” в поєзуїтському саді влаштували облаву на цих летючих конкурентів і кількох з них побили, а фрукти викинули в пісок. Безстрашні хлопці швидко витерли сльози з очей і пісок з товару, і далі продавали абрикоси на зло своїм старшим колегам» («Gazeta Wieczorna», s. 4–5).

«Опіка над психічно хворими у Львові. Вчора поліцейський відпровадив до інспекції якусь психічно хвору дівчинку, яка, блукаючи містом, викликала збіговисько роззяв. Її віддано до комісаріату ІІ дільниці, але вже через чверть години її доставив інший поліцейський, який раніше вже передав її на власний ризик комісаріату дільниці, де її також було звільнено» («Gazeta Wieczorna», s. 5).

«Злидні. На вулиці Кубасєвича [тепер – вул. Горської] вчора в полудень заслабла Марія Бузя. Поліцейський відвіз її до рятункової служби, де у неї констатували сильне виснаження, причиною якого стало погане харчування» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Крадіжки. До помешкання робітника Яна Похили пробралися злодії і вкрали багато речей загальною вартістю близько 200 корон. – Один перукар повідомив поліції, що служниця Регіна Неметівна, яка працює у них віднедавна, завдала їм значних збитків, виносячи по частинах перуки, гребінці, мило і т. п. Влаштований обшук привів до складу цих речей. Неметівну заарештовано» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Безличний злодій. В суботу о 12. в ночи сидів на лавці коло памятника Собіського служачий Федь Засалій. По хвили сів коло нього добре знаний поліциї бандит Стефан Акаляшек. Оба стали говорити. Злодій засипував Засалія компліментами, опісля його обняв, а називаючи приятелем витягнув добродушному служачому пулярес з 15 коронами і золотий ланцушок. Злодій моментальним рухом сховав добичу в своїх бездонних кишенях. І знов зачала ся товариська розмова. Але окрадений зориєнтував ся в ситуациї і ждав тільки нагоди, аби покликати поліциянта. Тимчасом з противної сторони надійшов якийсь мущина і уклонив ся злодієви, який попращавши ся сердечно з окраденим, відійшов в напрямі трамваєвої будки. Злодій перечислив гроші, закликав фіякра і хотів відїхати. Але рухи його слідив окрадений. На його крик надбіг поліциянт, який арештував Акаляшека ще в пору. Засалій відібрав всі свої гроші, а Акаляшек помандрував до арештів» («Нове Слово», с. 5).

«На захист злодіїв стала вчора 17-річна прачка Марія Бобелівна в ту мить, коли агент Янклевич заарештував у помешканні її батьків раніше караних злодіїв Маряна Ольшанського і Яна Паара. За цей непроханий захист героїню недоброї слави доставили до інспекції поліції, де інспекційний комісар присудив їй в адміністративному порядку 48 годин арешту.

Не краще вийшло з таким самим захистом і в безробітної Анаст. Халупри, яка під час конвоювання заарештованого Едм. Ґлоґовського намагалася з ним порозмовляти, за що також помандрувала до арештів» («Gazeta Wieczorna», s. 5).

«Бідні курчата. Вчора рано-вранці затримано раніше караного злодія Юліана Паралека, який, укравши з возу селянина курчат, утікав вулицею Янівською [тепер – вул. Шевченка]. Грабіжника доставили до поліції, де він зізнався в крадіжці і повідомив, що курей хотів віднести матері Анні, яка займається продажем курей (безсумнівно, крадених). Паралека і його матір віддано до поліцейських арештів. Найгірше в цій ситуації було курчатам, які мандрували інспекцією і комісаріатами, аж зрештою гостинна клітка комісаріату ІІ дільниці взяла їх на зберігання» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Легковірні. Кілька місяців тому Герш Зільбер, який мешкає на вул. Городоцькій, 14, звернувся до купця Йозефа Каца, обіцяючи йому домовитися про працевлаштування в празьк. банку його доньки Цецілії. Звичайно, хотів за це грошей. Узяв 108 корон “завдатку” і зник безвісти. Купець Кац уже не мріє про роботу для доньки, і хотів би тільки повернути втрачену суму. Поліція вийшла на слід шахрая» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Львівска ворожка. На Стрілецкій площі [тепер – пл. Данила Галицького] придержано в суботу перед полуднем Софію Благун, яка займала ся вороженєм людям з карт. Поліциянт спровадив Благунову на інспекцію, де посаджено єї в арешті» («Руслан», с. 3).

«Крівава бійка в божници. В божници при ул. Берка Йосельовича [тепер – вул. Балабана] у Львові, викликав в суботу пополудни пекар Вольф Айншляґ авантуру з “шамесом”, слугою божниці. Виведений з рівноваги шамес ударив Айншляґа в лице, а тоді попав Айншляґ в “фурию”, почав бити всіх кругом і нищити уладженя, причім поранив кількох людий. Як молодий лев боров ся при Айншляґови єго найстарший син Іцик. Товпа присутних співісповідників не зуміла втихомирити шаліючих Айншляґів, які бороли ся хоробро. Іцик вирвав одному поліциянтови шаблю і поранив нею другого поліциянта, а на кількох поліциянтах подерли одінє. Коли поліциянтам прийшла поміч, поборено Айншляґів і відставлено їх як полонників на інспекцію поліциї, де Айншляґів увязнено» («Руслан», с. 3).

Газета у форматі pdf