«...поява “чорного” в поліцийних арештах викликала небувалу сензацию між “білими” арештантами» Поліцейським давнього Львова іноді доводилося мати справу з вихідцями з далеких країв, у тому числі і з синами Африки...

«Град у Львові. Вчера вечером коло 7-ої години надтягнула над Львів з північного заходу темна хмара і засипала північно-східну половину міста густим і грубозернистим градом зі зливою. Личаківскою улицею плили справдішні потоки. Нанесений з бічних уличок пісок і болото позамулювали в кількох місцях шлях елєктричного трамваю так, що на якийсь час станув рух трамваїв. Здає ся, що вчерашний град наробив шкоди на підміских полях» («Руслан», с. 3).

«Справа нових клінік у Львові. За розпорядженням медичного факультету Львівського університету проф. Генрик Гальбан учора був у бар. Енґеля, керівника міністерства скарбу, з проханням про прийом і затвердження кошторисів і проектів нових клінік у Львові. Бар. Енґель засвідчив, що не бачить жодних перешкод, які б затримали справу, і пообіцяв, що найближчим часом вирішить справу позитивно» («Kurjer Lwowski południowy», s. 3).

«Вечірнє замиканє склепів. Львівський маґістрат оголошує: З кругів торговельних помічників доходять до маґістрату численні – як урядово провірено – оправдані скарги на купців, котрі не додержують постанов закона про вечірне і недільне замиканє склепів і через те не дають персоналови запорученого законом відпочинку. Маґістрат взиває П. Т. купців додержувати згаданих постанов під загрозою діймаючих грошевих кар і примусового замиканя склепів з уряду на кошт і небезпеку даних купців» («Діло», с. 6).

«Відзначенє Українця. Цісар надав інспекторови карного заведеня для женщин у Львові Іванови Біликовському, звісному українському композиторови, при нагоді перенесеня його на власну просьбу в сталий стан спочинку, золотий хрест заслуги з короною» («Нове Слово», с. 5).

«Мурин в поліцийних арештах. Вчера вечером спроваджено на поліцию мурина Алє Саєда, який грозив своїм одновірцям, котрі тепер продукують ся в забавовім парку коло Високого Замку, що їх... повбиває. На поліциї зголосила ся одночасно жінка імпресария трупи муринів, яка привезла всі його річи і просила передержати Саєда в арештах. Мабуть мурин добре надоїв своїм одновірцям, бо зобовязали ся навіть покрити відставленя його до вітчини. Алє Саєда арештовано, а поява “чорного” в поліцийних арештах викликала небувалу сензацию між “білими” арештантами» («Нове Слово», с. 5).

«Опришки з великого міста. Жертвою якогось опришка з великого міста стала Антоніна Варґас, безробітна служниця. Варґасівна ходила вчора по Ринку, розпитуючи про роботу. Її виловило в натовпі спостережливе око одного з тих, що полюють на наївних і недосвідчених жінок, щоб, завоювавши довіру, пограбувати їх. До Варґасівни підійшов якийсь уже немолодий чоловік і запитав її, чого вона шукає. Дівчина розпочала розмову з незнайомцем, розповіла йому про свої клопоти і поскаржилася на брак роботи. Незнайомець натомість висловив готовність влаштувати її на хорошу роботу в Бориславі, і так щиро розмовляв з дівчиною, що та поставилася до нього з довірою і провела з ним решту дня. На нічліг обоє пішли до другорядного готельчика на вул. Городоцькій, а вчора далі ходили разом. У розмові незнайомий чоловік довідався від Варґасівни, що вона має в ощадній касі 111 кор., накопичених тяжкою працею, намовив її зняти ці гроші з рахунку і забрав їх собі, щоб уберегти гроші від злодіїв. Після забирання грошей з каси обоє пішли до шинку, а через хвилину цей незнайомець зник разом з грошима. Варґасівна залишилася без роботи і без грошей, натомість отримала досвід, що не можна занадто швидко довіряти незнайомцям» («Kurjer Lwowski południowy», s. 4).

«Напад Серба у Львові. П. Текля Орловська, яка мешкає на вул. Курковій, 18 [тепер – вул. Лисенка], сиділа на ґанку будинку і займалась якоюсь ручною роботою. Раптом підійшов якийсь чоловік, ударив її ціпком по руці і намагався зайти до помешкання. На крик жертви нападу прибігли кілька осіб, які затримали грабіжника і віддали до рук поліції, яка з’ясувала, що його звуть Валентіно Майзельгальдер, і він походить з Сербії» («Gazeta Poranna», s. 4).

«Через відчинене вікно сьогодні під ранок заліз до помешкання Юзефа Барили на вул. св. Кінґи, 12 [тепер – вул. Остряниці] якийсь злодій і вкрав будильник і покривала з ліжка. Від завтра Барила, лягаючи спати, закриватиме вікна.

Іншу таку крадіжку здійснено у Юзефа Монтаґа на вул. Полтв’яній, 25 [тепер – просп. Чорновола], де злодій пробрався до вікна ІІ поверху по приставленій драбині і вкрав речі вартістю кількадесят корон» («Kurjer Lwowski południowy», s. 4).

«Мусило воно так закінчитися. Молоді велосипедисти від певного часу обрали собі вулицю Маршалковську [тепер – вул. Університетська] за місце для тренувань. Щодня від ранку до ночі там крутилося кілька або кільканадцять хлопців на велосипедах, загрожуючи безпеці численних перехожих. Поліція з поблажливістю толерувала цей нестерпний стан, який мусив колись привести до катастрофи. Сьогодні перед полуднем стався випадок, який закінчився ще досить щасливо, і можливо, зверне увагу поліції на цю вулицю і покладе край перегонам, які там відбуваються. Один з велосипедистів, Євстахій Н., учень гімназії, їдучи велосипедом по рівному асфальту, наїхав на Юстина Бєляка, повалив його на землю і серйозно його забив і поранив. Велосипедиста притягнуть до відповідальності» («Kurjer Lwowski», s. 3).

«Наші автомобілі. Нема дня, щоб поліцейські протоколи не занотували якогось випадку, сумним героєм якого є сучасний автомобіль. Ось знову вчора автомобіль № 47 S. I. наїхав на вул. Вузькій на однокінний фіакр № 144, перевернув його, збив ліхтар і поламав крила. Звитяжний автомобіль поїхав далі, а бідний фіакр, ледве піднявшись, приїхав до поліції і повідомив про подію» («Gazeta Poranna», s. 4).

Газета у форматі pdf