«...від самого початку намагається виокремити у грі індивідуальність учня» Рівно сто років тому часописи повідомляли і про самовідданих борців з вогнем, і про психічно нездорових клієнтів поліцейського відділку. А ще на вулицях Львова можна було зустріти корову, яка прийшла до міської різні – як подейкували, з суїцидними намірами...

 

«Показ школи гри на фортепіано Зофії Штайнметцівни відбувся позавчора в присутності запрошених гостей і родичів. Цей показ додатково засвідчив зусилля керівника школи, яка не сприймає навчання грі на фортепіано шаблонним способом, а від самого початку намагається виокремити у грі індивідуальність учня. У першому класі серед учениць вирізнялися Баумівна, Льовенвіртівна і Кацівна, у другому класі – Фойєрштайнівна і Шпіґлівна, а у випускному класі – Таубівна, Вайссманівна і Вайнштоківна. Численні слухачі квітами і оплесками висловили вдячність заслуженому керівникові школи.

Дуже симпатично було облаштовано щорічні іспити музичної школи р. Каспарківни. Вони відбулися перед шкільною комісією, в якій засідали керівники: власниця школи і проф. Лалєвич, пп. Щепановська і Краусова, а також проф. Хибінський і проф. Коханський... » («Gazeta Wieczorna», s. 4).

«Переполох у театрі. Позавчора ввечері під час вистави в єврейському театрі серед публіки почалася паніка, яка завдяки втручанню кількох людей обійшлася без нещасних випадків. Паніку спричинив сильна трикратна детонація від пострілів на сусідньому подвір’ї. Поліція негайно провела розслідування і з’ясувала, що парубок Іван Зазуляк, який працює в розташованій неподалік цукерні, тричі вистрілив з коркового пістолету – як він каже – жартома. Зазуляка поліція притягнула до відповідальності» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Чиї діти? Вчора до поліції відпровадили дівчинку віком близько 3 років, єврейку, яка блукала вулицями. Дитина одягнена у білий капелюшок, червону сукню і синій фартушок. Її віддано під опіку комісаріату ІІ-ої дільниці. – Маленького хлопчика, який безпорадно блукав вулицею Шептицьких, забрала до себе п. Марія Барщевська, дружина двірника реальної школи. Хлопця можна забрати там» («Gazeta Poranna», s. 3).

«В обороні чужого майна. В одного господарів у Кривчицях вчора після полудня спалахнула пожежа. На порятунок кинулося багато людей, у тому числі Павло Посланик, який у боротьбі з полум’ям отримав важкі опіки обидвох рук. До нього викликали рятункову службу, яка доставила пораненого до шпиталю» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Підозрілого походження предмети виявлено у сторожа будинку Антонія Коберського. Постовий поліцейський Чукай зауважив на вулиці у Коберського кілька годинників, а оскільки йому не сподобалося, що бідний сторож володіє аж трьома срібними годинниками “Омеґа”, відпровадив його до поліції. Тут у Коберського знайдено ще маленьке годинникарське долото та інші дрібнички, які, вочевидь, належали якомусь годинниковому майстрові. Коберського взято під варту в арештах, а знайдені речі конфісковано» («Gazeta Poranna», s. 3).

«На Збіжевій площі [тепер – пл. Зернова] затримав учора патрулюючий там постовий поліцейський Костянтина Петришина, який продавав крадені електричні дзвінки» («Gazeta Lwowska», s. 3).

«Молотком і ножем відразу погрожував Міхал Мірецький, сторож будинку під № 53 на вул. Кордецького [тепер – вул. Олени Степанівни], своїй дружині, з якою він живе “на стежці війни”. Перелякана жінка втекла під крило опіки поліції, яка взяла під інше крило Мірецького і для певності тримає його під ключем» («Gazeta Wieczorna», s. 4).

«Загубленого білого пуделя можна забрати у робітника Івана Блащишина в Замарстинові на вул. Львівській, 18 [тепер – частина вул. Замарстинівської від вул. Б. Хмельницького до вул. Р. Дашкевича]» («Gazeta Lwowska», s. 3).

«Що з нею робити? Справжній клопіт має львівська поліція з такою собі Вільгельміною Ванке, психічно хворою, яку кульпарківський заклад постійно випускає як “таку, що вилікувалася”. Ванке часто переживає напади, і тоді зчиняє на вулиці дебоші. Тоді постовий поліцейський відпроваджує її до поліції, звідки її мусять знову випустити на волю, тому що психічно хворих не карають, а комісаріат не хоче її прийняти, оскільки вона має патент з Кульпаркова як “така, що вилікувалася”. Неодноразово трапляється, що поліцейські доставляють її до інспекції кілька або кільканадцять разів на день. Коли її намагалися затримати на якийсь час в арештах, вона зчиняла скандали, нищила приміщення, била інших арештантів, тому її чимшвидше випускали. Поліція є справді безпорадною в таких випадках» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Заблукала корова. До міської різні вчора приблукала корова червоної масті, власник якої невідомий. Працівники різні підозрюють корову в намірі самогубства, тому що в неї дуже сумні очі» («Gazeta Poranna», s. 3).

Газета у форматі pdf