«...останні два роки були для каварень гірші, як наїзд Татарів» Питання екстрасенсорних здібностей і зараз багато кого цікавить, а сто років тому на цю тему виходили величезні промоційні статті. Крім цього, власники кав’ярень нарікали на падіння прибутків і намагалися відшукати його причину, а на аматорів туристичних походів чекав неабиякий подарунок...

«Вибори ректора політехніки. Ректором політехніки на р. 1914/15 вчора після обіду обрали д-ра Максиміліана Губера, звичайного професора технічної механіки Львівської політехніки. Новообраний ректор народився в Кросцєнку у 1872 р. Після закінчення гімназії та політехніки у Львові пройшов університетські студії в Берліні, після чого отримав ступінь доктора у Львівській політехніці. Після проходження інженерської практики на залізниці і меліораційної практики був професором Промислової школи в Кракові, звідки його в 1908 р. запросили на кафедру Львівської політехніки. Д-р Губер видав численні наукові праці польською та німецькою мовами, головно в галузі технічної механіки» («Kurjer Lwowski południowy», s. 3).

«Евген Рубіні. До Львова приїхав на короткий час феноменський чоловік, якому на імя Евген Рубіні. Молодий, симпатичний чоловік, з ніжним дитинячим лицем, милим виразом очий, чемний і ввічливий, має у собі, досі не виявснену силу, відгадувати людські думки і згідно з тими думками виконувати всі порученя і приказі. Вчера в салі “Кольосеум”, де від двох тижнів грає польський артистичний кабарет “Бі-ба-бо”, п. Евген Рубіні дав нагоду відпоручникам преси і лікарського сьвіта сконстатувати у себе ту нічим досі невияснену чарівну силу, якою опановує людську думку і людську волю і виконує її, згідно і точно з бажанєм...

По годині 3-ій пополудни зібрали ся у салі “Кольосеум” журналісти і лікарі, між иншими проф. Твардовський, Лукасевич і Вітвіцький. П. Лявтерштайн, імпресаріо п. Рубіні, в короткій промові пояснив, хто є п. Рубіні і розпочали ся експерименти, всі на причуд гарно виконані. Прим. хтонебудь обдумує собі якийсь плян до виконаня. Приходить до Рубінього, а він бере його за руку з помочию мідяного дрота і дуже зручно та скоро, виконує те, що собі дотичне медіюм задумало. Таких експериментів виконав Рубіні кільканайцять, а всі з математичною точностию...

Проф. поліклініки Твардовський робив також досліди з Рубінім. Рубіні сповнював точно те, що собі подумав Твардовський і то без помочи дроту, лиш з помочию дотику. Проф. Твардовський сконстатував у Рубінього феноменальне явище, якого він сам з становиска медицини не вміє покищо пояснити. Рубіні виступає в театрі “Бі-ба-бо” через шість днів і там буде продовжувати свої експерименти» («Нове Слово», с. 4–5).

«Ілюстрований путівник по Східних Карпатах, опрацьований д-ром Мєчиславом Орловичем, видав цими днями нещодавно організований львівський відділ край. туристичної спілки. Путівник описує всі дачі й місцевості, які знаходяться біля залізничних ліній Станиславів–Ясіня, Стрий–Воловець і Самбір–Ужок, а також усі гірські мандрівки на найважливіші вершини Бєщадів, Ґорґанів, Чорногори, гуцульських Бескидів, Мармароських і Буковинських Карпат та Роднянських Альп, описано простір від витоків Сяну і Дністра до кордону Румунії й Буковини. Основну увагу приділено галицькій частині Східних Бескидів, мандрівки на вершини, які лежать на угорській і буковинській сторонах, описано лише настільки, наскільки вони можуть зацікавити польського туриста. Видання оздоблює кольорове кліше, яке зображає гуцулів, що грають на трембітах, за оригіналом І. Труша, і 55 ілюстрацій з літніми та зимовими видами гір та людськими типами, які значною мірою походять з фотографій, зроблених під час мандрівок студентського туристичного клубу» («Kurjer Lwowski», s. 2).

«Ах, що за нещастє! Тяжкі часи настали для власників каварень. З часописи “Gospoda”, яке є орґаном шинкарского промислу, довідуємо ся, що останні два роки були для каварень гірші, як наїзд Татарів. “Gospoda” пише: “Із застоєм на всіх царинах економічного житя, наступив також застій в каварнях, з обниженєм добробиту суспільности, понизила ся рентовність каварень. До сего живлового нещастя долучило ся замилованє власників каварень до музик. Нема майже каварні, в якій не концертувала би музика і то нераз так дорога музика, що бере більше, як 100 К за вечір. Очевидно, що каварні є в “дефіциті”, бо поминаючи дорогий чинш і поминаючи кошт господарки, які маси кав мусять они продати, щоби заробити на заплаченє музики.” Бідні каварні!» («Руслан», с. 3).

«Дикі порахунки. Родина підсобного будівельного робітника Фердинанда Крамажа на Знесінні мала з ним учора родинні порахунки, і так його побила, що немає надії на те, що його вдасться втримати при житті. Крамаж має вісім глибоких ран на голові. До того часу, як йому надали медичну допомогу, втрата крові була настільки значною, що Крамаж втратив свідомість. Рятункова служба відвезла його до шпиталю» («Kurjer Lwowski», s. 3).

«Падіння на рейках. На вул. Городоцькій на трамвайних рейках спіткнулась якась жінка, впала і вдарилася головою об рейки з такою силою, що втратила свідомість. Її відвезено до шпиталю. Прізвище її було неможливо дізнатися» («Kurjer Lwowski», s. 3).

«Бандитський напад під Львовом. В ночи з 16. на 17. с. м. вертав зі Львова торговельник гусий Хаім Шіц з двома возами гусий. Одним возом їхав сам, другим селянин Шелест. На дорозі між Семенівкою і Пустомитами вискочив з поміж дерев якийсь бандит і вистрілив тричі з револьвера до фірмана. Бандит зранив також Шіца, ударивши його кілька разів револьвером в голову. Зрабувавши йому 22 корони, бандит утік, полишивши обох ранених на дорозі. Щойно на другий день Шіц зголосив напад на постерунку жандармериї, якої пошукуваня покищо безуспішні. Підозрілим в замасі є селянин Василь Гаврилів, караний вже кілька разів. Шелеста відвезено до львівського загального шпиталю в безнадійнім стані» («Діло», с. 5).

«Кровожерлива жінка. Вчора до рятункової станції звернулася Юлія Лянґ з кількома ранами на руці і плечі. Причиною ран були укуси, а покусала її подруга, з якою в неї була любовна суперечка» («Gazeta Lwowska», s. 3).

«З давньої провини. Вчора поліцейський солдат затримав Петра Любецького за звинуваченням у крадіжці, здійсненій ще взимку минулого року на шкоду певного робітника. Любецький у поліцейській інспекції зізнався у вчиненні крадіжки; його залишено в арештах під вартою» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Зелізничні крадежи у Львові. Оноді викрито в материяловім маґазині на зелізниці у Львові крадежи, яких допускав ся маґазинєр Антін Жалучковский. Він мав під своїм зарядом засоби цини, цинку і міди, які видавав варштатам, а при тій нагоді брав собі частину тих материялів і потайки продавав. Жалучковского і двох єго спільників – робітників арештовано. Висоти шкоди ще не обчислено» («Руслан», с. 3).

«Крадіжки. На Марійській пл. [тепер – пл. Міцкевича] вчора у п. Волод. Паславського вкрали золотий годинник з ланцюжком, вартістю 400 кор.

Дві книжки Галицької ощадної каси на загальну суму 5000 кор. вкрадено у п. Владислави Володкевичевої.

До помешкання п. Фойєртаґа на вул. Берка [тепер – вул. Балабана] з ґанку через відкрите вікно проник злодій і вкрав гаманець з сумою більш як 100 кор.

Вчора обікрадено єврейську синагогу на вул. Боїмів [тепер – вул. Староєврейська]. Злодії забрали готівку і для цього відкрили скриньку для пожертв, а також сховок служителя» («Kurjer Lwowski południowy», s. 4).

Газета у форматі pdf