«Він ходить білим світом... а однак офіційно помер» Літаючі крісла, живі мерці та непрактичні продавці краденого – сто років тому у Львові нудьгувати було нíколи...

 

«Шевченковий здвиг у Львові дня 28. с. м. заповідає ся мимо лихого року величаво. Окремі поїзди заповіджено зі всіх сторін краю, а се: з Черновець, Коломиї, Станіславова, Чорткова, Бережан (2), Перемишлян, Підволочиск, Тернополя, Золочева, Бродів, Сокаля, Перемишля (2), Турки н. Стр., Самбора, Стрия і Калуша; разом 18 поїздів. Здає ся, що виїдуть ще окремі поїзди з Рави рускої, Радехова, Рогатина і Делятина. З Дирекциї зелізниць доносять нам приватно, що зголошеня про поїзди належить надсилати безпроволочно, щоби можна було уложити для них розклад їзди. Спізнені зголошеня не будуть узгляднені. Наслідком приписів, що на 2 дня сьвят (сим разом неділя і лат. Св. Ап. Петра і Павла) заряд зелізниць не дає окремих поїздів, наступили трудности в одержаню окремих поїздів особових (за те давано т. зв. війскові поїзди мішані), однак, здає ся, що ту перепону усунено і поїдуть особові поїзди. Часть поїздів прибуде до Львова в суботу вечером, решта в неділю досьвіта...

Похід буде отвирати “маніф. секция”, за нею йдуть гості ческі, словіньскі, хорватскі, з Франциї, Анґлії і Соколи з Америки. Потім йдуть пластуни, а за ними члени товариств орґанізациї “Сокола-Батька”, а вкінци “Укр. Січ. Союза”. В орґанізациї “С.-Б.” під проводом вожда будуть йти на переді Соколи в одностроях, стрільці, Сокілки в одностроях, Січовики в одностроях, а потім Соколи і Січовики баталіонами після краски одягу і лент.

Від години 3.45 по полудни зачнуть ся здвигові вправи в “Україньскім Городі”» («Руслан», с. 3).

«Більше обережності... Під час розбирання будинку на вул. Ягеллонській, 3 [тепер – вул. Гнатюка] вчора величезний камінь з фасаду впав на охоронний паркан і зруйнував його. На щастя, цей випадок на вулиці з дуже жвавим рухом не спричинив наслідків для здоров’я перехожих» («Gazeta Lwowska», s. 4).

«Літаючі крісла. З балькону каварні “Авені” спало вчера рано крісло і вдарило переходячого тоді під бальконом Едмунда Гіля в рамя. На щастє вийшов Гілє з тої пригоди ціло, а потерпіло лиш крісло, котре розтріскало ся на хіднику» («Нове Слово», с. 5).

«Йому було затемно... Казімєж Рапак, повертаючись учора близько 3 год. ранку з нічної забави через Міський сад [йдеться про теперішній парк імені Івана Франка], почав забиратися на ліхтарі і запалювати один за одним, хоча в цей час уже був ясний день. Це побачив міський ліхтарник і віддав конкурента під опіку патрульного поліцейського» («Gazeta Lwowska», s. 4).

«Зниклий. З дому батьків на вул. Старотандетній, 2 [тепер – вул. Мулярська] кілька днів тому пішов Іґнаци Шпумберґ, або ж Бродьє, 16-річний слюсарський термінатор. Батьки кілька днів безупинно шукали зниклого, і зрештою, звернулися до поліції з проханням допомогти. Зниклий має низький зріст, рудувате волосся, був одягнений у коричневий піджак і попелястий капелюх» («Gazeta Poranna», s. 4).

«Живий покійник. Незвичний клопіт має кельнер Р. С., який донедавна працював у кав’ярні “Еспланада”. Він ходить білим світом, ба навіть у цей час хворіє, а однак офіційно помер і мусить провести не одну битву, щоб довести, що він живий. Справа виглядала таким чином: В кав’ярні “Еспланада” захворів кельнер, який хотів лікуватися коштом Міської каси хворих. Оскільки сам він не був членом Каси хворих, то позичив собі документи колеги і зголосився до Каси хворих під іменем свого колеги Р. С. Лікар каси визнав, що він є важко хворим, і як Р. С. скерував його до шпиталю. Через кілька днів хворий помер, і його вписали до книги померлих під іменем Р. С. Тим часом до Каси хворих звернувся справжній Р. С. і у зв’язку з хворобою попросив лікарської допомоги. Яким же було його здивування, коли йому повідомили, що він уже не є членом Каси, оскільки два тижні тому “офіційно” помер. Потрібні були довгі вмовляння й переконування, аж доки хворому вдалося підтвердити свою особу і – життя» («Gazeta Wieczorna», s. 5).

«Неудалий влом. Капітан 80 піх. полку Віктор Зайфт вертаючи вчера по полудни до свого помешканя при ул. Кармелицькій ч. 6 [тепер – вул. “Просвіти”] спіймав при своїх дверах Едварда Лозинського, котрий отворив вже перші двері і маніпулював при других. Капітан віддав вломника в руки поліциї. При Лозинськім знайдено витрих» («Нове Слово», с. 5).

«Поліцейська хроніка. З коридора будинку ліцею ім. королеви Ядвіґи вчора вкрадено два жіночі капелюшки “Панама” і плащик. У цій крадіжці підозрюють чоловіка віком близько 40 років.

В одному з вагонів міського трамваю у п. Францішека Сапєжи вчора вкрадено жовтий гаманець, у якому було 12 кор. 60 гелл., золоте сердечко з перлиною і золотий перстень.

Шкіряну торбу, в якій були автомобільні окуляри та інші дрібнички, вчора відібрали на вул. Академічній [тепер – просп. Шевченка] у якогось злодія, який зумів утекти.

Поліція вчора заарештувала зарібника Теодора Фамму, який на будівництві будинку на пл. Смольки, 15 [тепер – пл. Григоренка] крав електричні дроти і продавав їх якомусь єврею за 30 гелл...» («Gazeta Lwowska», s. 4).

Газета у форматі pdf