«Кілько то гроша змарновано на ті отруї!» Скільки алкогольних напоїв споживали у Львові сто років тому та що городяни робили для захисту дітей-сиріт?

 

«Міський заклад для дітей. Новий будинок м. закладу для дітей збудовано на т. зв. Вулецькому узгір’ї, на вул. Кадетській [тепер – вул. Героїв Майдану] і займає площу 4 морги; крім того, 3 морги залишено на облаштування майданчиків. Відокремлений дорогою від кадетської школи, на відкритому, сонячному просторі, повернений фасадом на захід, а флігелями – на захід, він складається з 5 будинків. – Перший з них має назву “карантинного” і може вмістити 50 дітей. Кожна дитина, прийнята до закладу, має відбути 14-денний карантин, для з’ясування, чи вона не хвора на якусь інфекційну хворобу. Лише після підтвердження того, що вона здорова, її приймають до відділу, який відповідає її віку. Наступний будинок призначено для 130 дітей, зокрема: 60 немовлят, 40 дітей дошкільного віку і 30 дітей з фундації єврейської віросповідної ґміни. Тут відбуватиметься спільне навчання християнських і єврейських дітей, діти будуть спільно навчатися і виховуватися, а єврейські діти окремо харчуватимуться і матимуть окремі спальні. З цього будинку діти переходимуть до наступного відділу, для дітей т. зв. шкільного віку. Цей відділ займе окремий, найбільший павільйон, який може вмістити 200 дітей обох статей. У цьому ж павільоні житимуть діти, які вже закінчили народну школу і мають приступити до опанування ремесел і практичних спеціальностей. Четвертий будинок є т. зв.“економічним”. У ньому розташовуватимуться помешкання директора і працівників закладу, складу і т. д. Зрештою, п’ятий будинок призначено для машинного устаткування, для обладнання центрального опалення, водотягів і електричного освітлення.

Цей заклад буде притулком для убогої дітвори, яку зараз розкидано між кількома відділами: на вул. Зеленій, на вул. Зборовських [тепер – вул. Донецька], при Закладі Брата Альберта, а також у павільйонах Дитятка Ісуса, на вул. Паулінів [тепер – вул. Острозького; йдеться про нинішнє приміщення Львівського обласного ендокринологічного диспансеру]. – З появою цього закладу буде впроваджено в життя велику, на 700.000 корон, фундацію ім. гр. Чарковської-Ґолеєвської. Вартість будівництва разом з устаткуванням становить 1,800.000 кор. Заклад здадуть в експлуатацію навесні 1915 р.» («Kurjer Lwowski», s. 2).

«Пияньство у Львові. В місяці марці с. р. спроваджено до Львова: 4.000 літрів руму і солоджених горівок, 48.700 л. горівки і спірту, 34.300 л вина, 17.900 л меду і 1,144.300 л пива; разом 1,249.200 л алькоголів. Кілько то гроша змарновано на ті отруї!» («Руслан», с. 3).

«Захист на кладовищи. Вчера стрінув поліциянт на львівскім стрийскім кладовищи 73-літного старця, який положив ся на могилу і спокійно спав. Показало ся, що старець називає ся Михайло Кнапик, сидів недавно у вязниці в Перемишлі, а тепер є в цілім того слова значіню бездомний. Старця відведено до поліцийних арештів. По дорозі висловлював він думку, що єму вже хоч би з віку належить ся захист... на кладовищи, куди надіє ся небавом помандрувати» («Руслан», с. 3).

«Небезпека на вулицях. Вчора після полудня завалилася каналізація на вул. Зиґмунтовській [тепер – вул. Гоголя], посередині вулиці, а з третього поверху будинку на вул. Сокола, 6 [тепер – вул. Ковжуна] на тротуар упав великий шматок карнизу. На щастя, в обох випадках жодна людина не постраждала» («Kurjer Lwowski», s. 3).

«З Судової палати. Злодійська трійка, Юзеф Круліковський, Антоній Олеярник і Юзеф Олеярник, всі шевського фаху, сьогодні сіла на лаву підсудніх перед трибуналом присяжних, який очолює ст. радник Рибіцький. Прокурор д-р Голобут звинувачує їх у крадіжках, здійснених протягом трьох тижнів, у березні ц. р., від яких потерпіли 22 особи. Їхньою спеціалізацією було проникнення на горища, також вони відвідували помешкання і забирали те, що трапилося під руку. Вартість украдених предметів оцінюють у 2734 к. У Юзефа Олеярника була шевська майстерня на вул. Охоронок [тепер – вул. Кониського], його брат Антоній і Юзеф Круліковський влаштовували походи і зносили все до майстерні, куди сходилися “лахмітники”, і тут ішла торгівля. Обоє злодіїв визнали свою провину, у той же час “пан майстер” стверджує, що ні про що не знає, однак “челядь” видає його з головою. Вирок буде винесено завтра» («Kurjer Lwowski», s. 3).

«Хороший заступник. Ізраель Майєр Лесковіц відіслав до міста безробітного муляра Войцеха Кшишталовського і дав йому велику кількість картоплі на продаж. Кшишталовський продаав 550 кг за 110 кор., однак гроші “взяв на тимчасове зберігання” і більше не зголошувався. Вчора Лесковіц зустрів Кшишталовського на вулиці і віддав його до рук поліції, яка взяла Кшишталовського на тимчасове зберігання» («Gazeta Wieczorna», s. 5).

«Чи помста злодіїв? Ст. комісар поліції на пенсії вчора доповів, що протягом кількох днів невідомий злочинець краде у нього в’язанки дров з горища і пивниці, а крім того, хтось украв у нього 3 “расових” курчат» («Gazeta Wieczorna», s. 5–6).

«Вламання солдата. Солдат 2 полку фортечної артилерії Рудольф Русняк вламався до помешкання на першому поверсі на вул. Асника, 5 [тепер – вул. Богомольця] і втік з краденими речами через вікно. Поліцейський кинувся за ним у погоню – завдяки допомозі кільканадцяти поліцейських його схопили і доставили на гауптвахту» («Kurjer Lwowski», s. 3).

«У видурюванні 400 кор. звинувачує служниця Анна Керніцька слугу Юліана Леліка. Лелік під приводом одруження видурив у неї цю суму, навіть жив спільно з нею довший час, а тепер покинув її і безслідно зник» («Gazeta Lwowska», s. 4).

«Любитель вина. В будинку під № 22 на вул. Хоронщизни [тепер – вул. Чайковського] проникли зі зломом до пивниці п. Корнелі Клічинської і вкрали 90 пляшок вина, вартістю 600 корон» («Gazeta Lwowska», s. 4).

Газета у форматі pdf