«...під важким закидом державної зради, за яку приписує карний кодекс кару смерти» Резонансний процес над москвофілами і не менш резонансне їхнє виправдання не давало спокою друкованим органам...

 

«Голоси польскої печати про вислід процесу Бендасюка і тов. Ненадійне увільненє обжалованих о державну зраду С. Бендасюка і товаришів викликало цілу часописну літературу. Инакше й не могло бути, бо обжаловані стояли під важким закидом державної зради, за яку приписує карний кодекс кару смерти. До того Бендасюка і товаришів вибрала рука справедливости як головних виновників небезпечної для цілости держави росийскої пропаґанди в Галичині, отже й сяк чи так сей процес не міг остати незамітним.

Загальна опінія польскої печати, оправдуюча вердикт присяжних судиїв, йде в тім напрямі, що хоч оправдано С. Бендасюка ізза мнимої недостачі конкретних доказів їх вини що до державної зради, то все таки сама розправа виявила стільки грізних моментів що до русофільскої пропаґанди в Галичині, що тепер прийде ся ще енергічнійше поборювати сю пропаґанду...» («Руслан», с. 3).

«Збитий трамваєм. Прикра пригода сталася сьогодні на вулиці з п. Константи Вінтером, управителем дібр Радехова, власне, трамвай збив його з ніг так сильно, що він дістав відчутні ушкодження. Його відвезено на рятункову станцію і надано йому допомогу» («Kurjer Lwowski», s. 2).

«Засудження злодійської банди. Трибунал присяжних під головуванням ст. радного Рибіцького засудив злодійську банду, яка складалася з п’яти осіб, за здійснення низки крадіжок у січні й лютому ц. р. у директора “Колізею” Рудольфа Франзяка, Леоп. Райзеса, Адама Ґросса, Гелени Ерліх і Міхаліни Круліковської. Ця банда крала переважно дорогоцінності, але не гребувала швейною машинкою, одягом і всім, що траплялося під руку. Оскаржував прокурор д-р Голобут. Засуджено було: Стан. Кухара і Філіпа Врублевського до 4 років суворої в’язниці, Влад. Протусевича до двох років суворої в’язниці, Теод. Павліва на вісім місяців, Марію Кожан за продаж крадених речей на два з половиною роки суворої в’язниці» («Kurjer Lwowski», s. 2).

«Спритна дружина. Такій собі Анні Огородник, яка певний час розділяла радість і горе зі Стефаном Бураком, набридло перебування в його помешканні, і вона вирішила його покинути, але водночас відповідно себе забезпечити. Продала майже все домашнє начиння, яке мало вартість близько 500 кор., і пішла у світ» («Gazeta Lwowska», s. 4).

«“Кишеньківця” віддали до рук поліції: ним є 19-річний Юзеф Реттіґ, який на Ринку і на вулиці Сербській обшукував кишені перехожих. У Реттіґа знайшли чорний жіночий гаманець з кількома коронами, який, імовірно, було вкрадено» («Gazeta Lwowska», s. 3).

«Поліцейська хроніка. За крадіжку банкноти на 100 кор. у Ф. Мандлевої віддано до арештів її кузину Мальцю Ляймзідер...

На будівництво будинку під № 2 на вул. Смочій [тепер – вул. Підмурна] за допомогою відмички проник злодій і вкрав 78 пачок різних цвяхів, настінний годинник, картину і кілька латунних клямок.

В будинку під № 26 на вул. Солодовій відчинено помешкання Розалії Папцякової і вкрадено лисячу шубу, покриту сірим сукном з коміром з кримських баранів.

Помешкання слухача Політехніки Владислава Оссовського відчинили і вкрали звідти попелясте пальто» («Gazeta Lwowska», s. 4).

Газета у форматі pdf