«...зістав іменований за свої наукові досліди дійсним членом француського наукового товариства антропольоґічного» З нагоди католицьких Зелених свят польськомовні часописи не виходили, тому вибір цього дня обмежувався українськими газетами. Вони розповідали про нове досягнення Івана Раковського (майбутнього редактора «Української Загальної Енциклопедії»), про екзотичного гостя міста, а також традиційно додавали порцію смажених новин...

«Відзначенє українського ученого заграничними науковими інституціями. Д-р Іван Раковський, професор природничих наук в академічній ґімназиї у Львові, перебуваючи сего року в Парижи на студиях зістав іменований за свої наукові досліди дійсним членом француського наукового товариства антропольоґічного. Таким самим членом іменовало торік д-ра Раковського антропольоґічне товариство при імператорськім університеті в Петербурзі» («Діло», с. 5).

«Абісинець у Львові. Від кількох днів перебуває у Львові молодий 18-літний Абісинець, син ґубернатора одної провінції з глибини краю. Приїхав до Европи з ґр. Ґуровським з України, який в своїх подорожах відвідав тепер Абісинію і там пізнав ся з батьком сего молодого мурина. Абісинський достойник просив ґр. Ґуровського, щоби взяв з собою його сина в подорож по Европі. Ґр. Ґуровський заопікував ся молодим Абісинцем і везе його до своєї посілости, села під Київом, де побуде через ціле літо. Абісинець сей, молодець дуже гарних черт лиця, вихований в анґлійській культурі, образований й ориєнтуєть ся знаменито» («Діло», с. 6).

«Месть злочинця. Минувшого тижня арештувала поліция за уличну авантуру Войтіха Брося, муляра і покарала його 24-годинним арештом. Тоді то заявив Брось інспекційному комісареви, що зрадить йому одну важну річ і оповів таку історию: Його пасербиця, Мария Ординець, має богато фалшивих монет однокоронівок, котрі дає їй Стан. Шуст, тапіцер, любовник Мариї. Сі гроші пускає в обіг жінка Брося, Ординець і сам Шуст. Поліция перевела сейчас ревізию в помешканю Брося і Шуста. В помешканю Брося знайдено справді якісь примітивні форми і знаряди до фалшованя монет, як рівнож цинк, цину і ґіпс. У Шуста не знайдено нічого. Жінку Брося, Марию Ординець і Шуста арештовано і спроваджено на поліцию. Тут показало ся однак, що донесенє Брося є злобною клеветою, видуманою в тій ціли, щоби пімстити ся на жінці і пасербици. Брось іменно напастував Марию Ординець і наклонював її до гріха, чому вона при помочи своєї матери завсігди опирала ся. Слідство виказало кромі того, що то сам Брось фалшував монети і пускав в обіг. Через те всіх троє арештованих випущено на волю, а самого Брося відставлено до карного суду за злочин фалшованя монет і за клевету» («Нове Слово», с. 5).

«Смерть в обороні любовника. В ночи з суботи на неділю убив ударом ножа Володислав Августин, штукатор, проститутку Михайлину Швец. Було се так: Около год. 11 в ночи стояла на розі улиці Камінського [тепер – вул. Жижки] 22-літна М. Швець в товаристві свого любовника, Вінкентого Мацькова і якогось другого мущини. Побіч них перейшов В. Августин в товаристві Марияна Рушкевича, дорожкаря. Августин зачіпив Мацькова. В одній хвили повстала бійка. Августин добув ножа. На вид ножа кинула ся Швець між бючих ся, щоб їх розділити. Бачучи, що Августин хоче пробити свого противника, схопила його дівчина за руку і здержала удар. Тоді розюшений Августин вбив її з розмахом ніж в околицю правого обойчика. Дівчина впала на землю і по хвили сконала. Тоді Августин вдарив ще ножем Мацькова і зранив його в ухо. До дальшої борби не допустили вже сьвідки. В тій хвили зявив ся аґенти поліциї Вайншток і арештував Августина, Мацькова та Рушкевича. Убиту забрали на ратункову стацию, де відбула ся поліцийно-лікарська комісия, почім відставлено тіло до інституту судової медицини» («Нове Слово», с. 5).

Газета у форматі pdf