« Тюрма та висилка на Сибір... певно єго не оминула би» Про невмілих і нахабних візників, пожежників-добровольців та «кісєльових» початку ХХ століття...

«Пошестні недуги в львівскім повіті ствердив фізикат м. Львова: Пятнистий тиф в Яричеві старім і Запитові; черевний тиф в Поршній, Зубжі, Яричеві старім; шкарлятину: в Винниках, Миклашові, Ременові, Підсадках, Старім Селі; дифтерию в Винниках і Лисиничах; трахому в Германові, Підберезцях і Журавниках. Міский фізикат звертає увагу, що зносини з мешканцями тих громад, а особливо набуванє від них середників живности є небезпечне з огляду на зараженє сими недугами» («Руслан», с. 2).

«Московска безличність. Загостив до Львова кореспондент “Голоса Москвы” і “Утра Россіи” Василій Михайлович Кашкаров, який замість приглянути ся тій гнилі, що виявила ся в процесі Бендасюка серед платних Росиєю анічарів та її відповідно напятнувати, почав слати до Росиї кореспонденциї, в яких накинув ся на Українців, послів, митрополита Ексц. Шептицкого, на трибунал і єго предсідника Левицкого та Ясіньского, яких назвав інквізиторами. По своїх безличних статях, в роді “Обезславленная страна” мав він ще відвагу вчера явити ся на розправі. Та тут самі оборонці порадили єму, щоби вийшов з салі, заки пічнеть ся розправа, чого Кашкаров послухав. “Прикарпатская Русь” (1353 ч.) протестує против “удаленія единственнаго заграничнаго русскаго кореспондента изъ салы суда” і то не в своїм імени, але “отъ всей русской печати”, а в своїм засліпленю не думає навіть над тим, що зробила би Росия, як би австрийский, чи взагалі чужосторонний кореспондент дозволив собі на подібні виступи, що господин Кашкаров. Тюрма та висилка на Сибір, яку колись Дудикевич ідеалізував, певно єго не оминула би. Перевернуло ся Кашкарову і московким янічарам в голові і то з причини... делікатности австрийских властий супротив Макогонів, Лашкевичів, Кашкарових, та всіх тих, що приїхали сюди апотеозувати державну зраду» («Руслан», с. 2).

«Курс жіночої перукарської справи. Від 2 до 27 червня ц. р. в технологічному інституті Львівської торгово-промислової палати відбуватиметься чотиритижневий курс жіночих зачісок разом з навчанням необхілних перукарських робіт. Навчання на курсі вестиме п. Мікса, фаховий викладач з Відня.

Про прийом на курс можуть клопотати перукарські майстри і челядники, а за наявності вільних місць – дружини майстрів. Навчання на курсі відбуватиметься в пообідні години, які буде визначено пізніше...» («Gazeta Lwowska», s. 4).

«Пожарний курс для питомців дух. семінариї у Львові відбув ся – як нам доносять з кругів учасників сего курсу – в днях від 10. до 21. с. м. Науки ратованя при огни уділяв п. Люд. Огоновский, начальник пожарництва “Сокола-Батька”. Учасників було 39. Оноді в присутности ректорату і голови “С.-Б.” проф. Боберского роздано всім учасникам посьвідки, які управнюють їх до научуваня пожарництва по сільских сторожах пожарних» («Руслан», с. 2).

«Підкидьок. Марія Березовська вчора підкинула свою кількамісячну дитину до будинку № 27 на вул. Жовківській [тепер – вул. Богдана Хмельницького]. Березовська втекла» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Перший раз у місті... Селянин Тимко Стахура, швидко їдучи сьогодні вулицею Личаківською, на розі вулиці Солодової наїхав на ятку з овочами, перекинув її і порозбивав горщики молочниці, яка сиділа обіч.

Затриманий поліцейським солдатом, він пояснював, що... є в місті перший раз і не вміє їздити вулицями. Теоретичні заняття в цій справі відбудуться в арештах, куди його ув’язнили, маючи сильну підозру, що він був п’яний» («Gazeta Lwowska», s. 4).

Газета у форматі pdf