«Сю рештку руського Сихова не можна віддати на поталу польонізациї...» Про систему охорони здоров’я та образ Сихова столітньої давнини – тодішнього передміського села, а зараз – одного з найбільш населених районів Львова...

«Служба здоров’я у Львові. З виданого санітарною службою переліку випливає, що у Львові зараз є 433 лікарі (в тому числі 3 хірурги), 61 ветеринар, 29 аптек, 108 маґістрів фармації, 41 аспірант і аптекарський асистент, 15 аптекарських крамниць, 38 зубних техніків, 392 акушерки, 21 медсестра, що склала іспит, 17 – таких, що не склали» («Kurjer Lwowski południowy», s. 4).

«Оборонний вал Львова. Одну милю від Львова лежить колись руське, а тепер польське село Сихів, в якім під ту пору жиє ледви 50 руських родин. Сю рештку руського Сихова не можна віддати на поталу польонізациї, бо характер столиці краю залежить від характеру її окруженя. Сею горсткою сихівських Українців заінтересувала ся невтомима народна робітниця п. Дудкевичева, жінка тамошного пароха і обнявши головство читальні утривалює національну сьвідомість сихівських Українців. Аби придбати фондів на читальняні ціли уладжує сихівська читальня сеї неділі 24 мая фестин в парохіяльнім лісі о годині 4 пополудни. До Сихова зі Львова близко, одна стация, білєт коштує 86 сотиків там і назад, а полученє зелізниче незвичайно догідне (поїзд зі Львова їде до Сихова о г. 3.12 попол., а з Сихова вертає о 9 вечером). Дуже би було гарно, якби на сей фестин загостили охочі гості зі Львова, та в сей спосіб причинили ся до скріпленя сили і енергії сьвідомої сихівської української громади» («Нове Слово», с. 5).

«Кошти розправи Бендасюка і тов. вже нині, по частичнім обчисленю, представляють досить велику квоту. Самим сьвідкам виплачено доси з судової каси около 12 тисяч корон. Судовому перекладникови росийскої мови платить ся денно 30 К диєти. Крім сего переклад актів коштував досить много. Не мало коштують також стеноґрафи, котрим за одну годину стеноґрафованя платить ся 40 К з тим, що настеноґрафоване мають переписати. Очивидно, що обжаловані сими коштами найменше журять ся» («Руслан», с. 3).

«Мало не наїзд. Сьогодні о пів на другу годину дня трамвай K. D. на вул. Зиблікевича [тепер – частина вул. Франка між вул. Зеленою і вул. Мєндєлєєва] мало не переїхав якусь дівчину. На щастя, вона залишилася цілою і неушкодженою. Вина була не з боку кондуктора» («Kurjer Lwowski», s. 2).

«Крадіжки. Минулої ночі злодії відчинили жалюзі і двері в крамниці ювеліра Йозефа Фінкельштайна на вул. Замарстинівській, 34 і вкрали різноманітні коштовності вартістю 200 кор.

До ресторану Бараса через підвал будинку № 1 по вул. Джерельній вночі вламалися злодії і збагатилися 200 пачками різного тютюну, папіросами, сигарами, кількома пляшками горілки, ковбасою і пивом. Збитки становлять кількасот корон» («Kurjer Lwowski», s. 3).

«Крадіжка на військових складах. В будинку під № 25 на вул. Городоцькій виявлено значну кількість пасків, ременів і застібок до артилерійської упряжі, які було заховано в пивниці. Було допитано власників цієї пивниці Ісака Макса і його сина Вільгельма, вони відповідали настільки суперечливо, що обох віддали до арештів, після чого з’ясовано, що ремені і застібки вкрадено зі складів казарм цісаря Фердинанда» («Kurjer Lwowski południowy», s. 4–5).

Газета у форматі pdf