«Купці позадовжували ся, або докладають з ощадностий з давнійших добрих часів» Часописи рапортували про призначення нового високопосадовця, нарікали на несприятливі умови в економіці та описували низку надзвичайних ситуацій...

«Новий маршалок краю. Відень (вл. тел.) Нинішна урядова “Вінер Цайтунґ” доносить: Цісар найвисшою постановою з дня 15 мая с. р. іменував соймового посла Станіслава Нєзабітовського маршалком Галичини і Льодомериї враз з великим князівством краківським і надав йому при тій нагоді достоїнство тайного радника» («Нове Слово», с. 3).

«Економічне пересиленє відчувають у Львові мабуть найменше корінні торговлі і торговлі з модними товарами і жиночими конфекциями. Видно се з руху, який по тих останних торговлях панує цілий день. По деяких з тих торговель прямо так глітно як на ярмарку, що обслуга пріє з праці і не може собі дати ради з численною клієнтелею жіночого пола. Зате по инших торговлях майже пустки. Купці позадовжували ся, або докладають з ощадностий з давнійших добрих часів, або вкінци банкротують. Межи збанкротованими в останних часах львівскими християньскими купцями найшов ся також п. Плоньский, який мав при ул. Академічній [тепер – просп. Шевченка] найбільший склад спортових приборів. П. Плоньский попав в жидівску лихву і мимо того, що в нинішних часах всі від дитини до старого бавлять ся спортом, мусів оголосити невиплатність. Склеп заняли жиди і через кілька останних днів випродували товари. Так само – в нинішних часах закладаня стрілецких товариств – замкнув свою торговлю оружєм п. Пєлецкий, бо не хотів докладати до інтересу» («Руслан», с. 2).

«Осушення тунелів на залізничному вокзалі. Вже віддавна на вокзалі зауважили, що тунелі, які ведуть до перонів, потерпають від вологи, що негативно впливає на їхню витривалість. Останнім часом з’явилася потреба осушення тунелів шляхом ізолювання їх від земних насипів, які викликають вологість. – Зараз ці роботи проводить технічне підприємство Г. Ебера, ізолюючи тунелі спеціальною масою “Ґудрон” і кількома шарами джгуту. З огляду на рух потягів над тунелями роботи просуваються без поспіху» («Gazeta Wieczorna», s. 6).

«На ратунок “Прик. Руси”. Виділ краєвий Галичини взяв собі мабуть до серця наші ревеляциї про фінансовий стан (кождого року найменше 60.000 к. недобору!) “Прик. Руси” і завзяв ся їй помогати. Отсе недавно помістив в кацапській рептильці одно добре платне оголошенє, а ось вчера містить в ній знов великанський проспект на субсквипцию краєвої позички, хоч “Нове Слово”, яке під сю пору є найбільше поширеним українським дневником в Галичині, стало іґнорує... Питаємо Виділ краєвий публично вже не о се, чи годить ся, але чи виплатить ся йому оголошувати щонебудь в орґані, друкованім в 600 примірниках, половина накладу якого йде і так до Росиї?!...» («Нове Слово», с. 4).

«Прогулянка на Чортову Скелю і Медову Печеру, організована стараннями акад. турист. клубу, відбудеться в неділю, 17-го ц. м. У прогулянках можуть брати участь також особи, які не є членами клубу, оплата за це становитиме 20 гр. В разі непогоди прогулянка не відбудеться. Керує д-р Орлович. Пункт збору о 3 год. після полудня біля пам’ятника Бартоша Ґловацького» («Kurjer Lwowski», s. 4).

«Дві катастрофи. Живий смолоскип. Страшний випадок мав вчера місце в пасажи Міколяша. В очах товпи людий горів чоловік, рвучи на собі убранє і білє. І стояли люди безрадні і не спішили з помочию. Ратувати брали ся тоді, як вже із звугленого тіла вилітали останки житя. Справа представляєть ся так: В аптиці і дроґуериї Мікаляша був занятий в характері ляборанта дроґуериї Яків Рісс, родом з Дорнфельда пов. Городок, замешкалий при вул. Лєлєвеля ч. 8 [тепер – вул. Поповича]. Вчера пополудни о год 4.30 казав йому директор дроґуериї п. Богосевич поробити в пивници порядки. В пів години потім почув Ф. Еренфельд, торговельний помічник, страшний крик о поміч, що добував ся з пивниці. Разом з Михайлом Барчуком кинув ся він на сходи, що вели до пивниці і тут стрінули ся оба з Ріссом, котрий був від ніг до голови в полуміни. Нещасний хотів скинути з себе одіж, але за кождим рухом відкривав нове місце для доступу огню. Про придушенє огню не могло бути мови, тимбільше, що ні Еренфельд ні Барчук не мали нічого під рукою. Барчук хотів здерти з Рісса маринарку, але сам сильно попарив ся. Не було иншої ради, як тільки бічи на гору по коци і воду, щоби ратувати нещасну жертву, яка тимчасом мучила ся вже на земли. Вже тліли останки одіня на нещасній жертві, коли кинено ся на ратунок. Приїхало ратункове поготівлє, яке перевезло Рісса до шпиталю. По страшних муках, не відзискавши притомности, Рісс помер в шпитали нинішної ночи. Причини нещасного випадку ще не усталило поліцийне слідство, але догадують ся, що Рісс помпував терпентину, якою облив на собі одіж, а опісля курячи папіроску, обходив ся необережно з огнем, від якого займила ся на нім одіж.

Чотирох людий під звалищами. Реальність ч. 61 при вул. Пекарській недавно згоріла. Властитель реальности п. Фердинанд Рот хотів покрити дім новим дахом, тому віддав роботи Петрови Кротохвілеви, котрий добрав собі до помочи теслю Авраама Вальдмана і мулярів Михайла Сидоровича і Миколу Прибилкевича і забрав ся до роботи. Дня 13 с. м. з огневого муру зсунув ся великий стовп і мур значно ослаб. Вчера в полудне зсунув ся ненадійно величезний кусень муру і придавив своїми звалищами всіх чотирох робітників. На щастє випадок сейчас запримічено і приступлено до відгребуваня нещасних жертв. Кротохвіля відкопано першого з заломаною чашкою і численними ранами на тілі, Сидоровича витягнено із зломаним лівим обойчиком. Два инші робітники потерпіли лекші рани. Ратункове поготівлє відвезло Кротохвіля до дому, а Сидоровича до загального шпиталю. На місце випадку прибула судово-лікарська комісия і казала всім льокаторам сеї реальности опустити сейчас мешканє» («Нове Слово», с. 4).

«Шалена їзда. Якийсь автомобіль, їдучи вчора вулицею Личаківською, наїхав на 12-річного Михайла Пилявського і серйозно його покалічив.

Непритомного Пилявського відвезли до загального шпиталю» («Gazeta Lwowska», s. 3).

«Крадіж з вломом. До мешканя п. Кароля Татри при вул. Потоцького [тепер – вул. генерала Чупринки] вломив ся, працюючий в його бюрі, приватний урядник Віттлін і вкрав три щадничі книжочки. Віттліна арештовано» («Нове Слово», с. 5).

«Напад. До перукарні Квейша на вул. Граничній, 2 на Замарстинові [тепер – вул. Хімічна] вчора увірвався пекарський челядник Станіслав Кордис і кинувся на маляра Майєра Льоша, який там перебував, дав йому ляпаса, а далі намагався вдарити його ножем. Льош утік, але Кордис погнався за ним і вже на вулиці його зупинили перехожі, відібрали в нього великий відкритий ніж, а потому віддали до рук поліцейського» («Gazeta Lwowska», s. 3).

Газета у форматі pdf