«...таємнича картина з музею Любомирських є беззаперечним... витвором Тіціана» День 9 травня сто років тому ще вважався звичайним днем, і минав у Львові відповідно. З найгучніших новин варто виокремити нові, більш детальні повідомлення зі світу мистецтва, які підтверджували, що картина з фондів львівського музею належала пензлеві Тіціана...

«Дітвора школи ім. Бориса Грінченка уладжує в неділю дня 10 мая в сали черновецького двірця ювілейне сьвято в сотні роковини уродин Т. Шевченка. В програму входять хори, деклямациї, промова, живий образ і сценічний образ. Початок о год. 6 вечером» («Нове Слово», с. 5).

«Тіціан у Львові! Подані нами подробиці, які стосуються віднайдення картини Тіціана у Львові, обійшли майже всю польську пресу, а також знайшли жваве відлуння у віденських часописах. Зокрема, “Neues Wiener Tagblatt”, отримавши звістку про відкриття, надіслав свого кореспондента до майстерні проф. Ґеріша в Академії мистецтв, який, як відомо, займається реставрацією цінної картини і першим вийшов на слід Тіціанового пензля.

Повідомлення “N. W. Tagblatt” ми подаємо нижче. Це детальна інформація, яка стверджує, що таємнича картина з музею Любомирських є беззаперечним і, вочевидь, автентичним витвором Тіціана.

Картину у Відні витягнено з рами. Це стара італійська рама, на якій можна прочитати виразний напис: “DON GIOVANNI DE CASTRO”, вочевидь, прізвище венеціанського дворянина, зображеного на картині. За різними кольорами шпаклівки, якою підведено пошкоджені місця, можна впевнено ствердити, що до цього часу картину реставрували вже тричі. У правому верхньому куті знаходиться напис, виконаний великими латинськими літерами: “TITIANUS P.” (pi-xit).

Попри те, що картина значно пошкоджена в багатьох місцях, загалом вона ще цілком добре збереглася. На ній зображено літнього чоловіка з поголеним обличчям у довгому плащі з коричневим хутром. Голова збереглася чудово. У задумі, техніці і характерних рисах картина повністю відповідає чудовому полотну Тіціана, яке знаходиться у віденському Музеї історії мистецтва, портретові лікаря Парми, і так, як і він, походить ймовірно з 1516–1518 років.

Львівська картина настільки тонко відчувається і є таким репрезентативним портретом, що – як говорить радник Ґеріш – навіть якби на ній не було підпису Тіціана, її слід було б визнати автентичним твором цього художника!» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

«Шаховий турнір у Львові розпочнеться в п’ятницю, дня 15-го ц. м., в приміщенні кав’ярні Американської на вул. Третього Травня, 11 [тепер – вул. Січових Стрільців]. Перший приз, який фундує власник кав’ярні п. Фр. Мошковіч, становить 300 корон, наступні призи, яких буде від 3 до 5, буде встановлено після закриття списку зголошень. Гарантується участь кількох найсильніших львівських гравців. – Внесок становить 20 корон. Письмові зголошення і внески до 14-го ц. м. приймає радник Юзеф Лапіцький, Львів, вул. Ґрюнвальдська, 7» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Гра в кості. На подвір’ї вул. Старозаконної, 2 [тепер – вул. Мстислава Удатного] сторож цього будинку Петро Сукач грав в кості з двома хлопцями. Імпровізоване казино “розпустила” поліція» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Грабунок. Вчора після полудня на Високому Замку кельнер Лейб Льов напав на Соломона Штраммера і вирвав у нього 30 корон. Нападник хотів утекти, але його схопили і передали поліції» («Kurjer Lwowski południowy», s. 5).

«Підозріла раптова смерть. Вчора ввечері викликано рятункова станцію до молочарні на вул. св. Станіслава, 6 [тепер – вул. Тиктора], де якійсь жінці інтелігентного вигляду стало погано після споживання вечері. Її відразу ж перевезли до шпиталю, на порозі якого вона померла.

Секція з’ясує причини таємничого випадку» («Gazeta Lwowska», s. 4).

«Наші слуги. На п. Петра С. з дружиною, які вчора вночі йшли вул. Ягеллонською [тепер – вул. Гнатюка], хтось зі слуг ресторатора п. Мусяловича вилив з четвертого поверху цілу миску помиїв!» («Gazeta Poranna», s. 3).

Газета у форматі pdf