«Сьогодні вранці пл. Галицька стала свідком кривавого дійства» З-посеред численних новин, які цього дня опублікували часописи, увагу привертає дискусія над питаннями охорони здоров’я і повідомлення про резонансні й драматичні події у світі криміналу...

«Шість протирусофільских зборів у Львові відбуло ся минулої неділі у всіх дільницях міста, а се: “Руській Бесіді”, в школі ім. Грінченка на городецкім передмістю, в тов-і “Сила”, в “Рускій Захоронці” на жовківскім передмістю, в робітничім тов-і “Січ ім. Дорошенка” і в читальні “Просьвіти” на личаківскім передмістю. На всіх зборах референти представили розвиток русофільства в межах Австро-Угорщини і небезпеку, яка грозить від московскої отруї українському народови і державі» («Руслан», с. 2–3).

«Спадкоємець румунського трону у Львові. Сьогодні вночі, о 2 годині швидким поїздом з Відня через Львів проїжджав з Берліну до Бухаресту спадкоємець румунського трону, архикнязь Кароль. Він їхав з дотриманням строгого інкогніто, в купе спального вагону» («Gazeta Wieczorna», s. 5).

«Відголоски. На міжнародному конгресі шкільної гігієни, який нещодавно відбувся в Баффало, обговорювали благотворний вплив свіжого повітря на дитячі організми. В одній зі шкіл у Філадельфії провели досліди, які показали, що діти, які навчаються при постійно – без огляду на погоду – відчинених вікнах, демонструють значно кращі успіхи в навчанні, краще розвиваються фізично і охочіше відвідують школу.

Інші досліди показали, що навчання на свіжому повітрі – принаймні при відчинених вікнах – дає надзвичайно хороші результати в боротьбі з туберкульозом у школярів. Зокрема, в 61 відс. випадків вдалося – без особливих інших зусиль – зупинити розвиток туберкульозу у дітей.

У нас до цього часу лише найбільш прогресивні школи, і то виключно ті, що їх утримують приватним коштом, роблять кроки в напрямку надання можливості дітворі дихати якнайсвіжішим повітрям. Публічні школи, починаючи від найнижчих, дбають про це дуже мало. Найчастіше шкільні будинки будують за системою кам’яниць – заощаджуючи якнайбільше місця для площі ігор і відпочинку. Вікна цих будівель найчастіше виходять на вулиці, на яких за львівським і галицьким звичаєм стоїть туман з куряви, псуючи найгарніші весняні та осінні дні.

А якщо трапиться, що вікна школи можуть бути відчинені, бо виходять у сад чи на затишну площу – відразу ж постає спеціальне питання т. зв. “протягів”. Цих протягів бояться не тільки педагоги, а й навіть учні, виховані в домах, де першим наказом є не відчиняти вікна, щоб не було протягів. І ця засада: “не робити протягів” є обов’язковою від селянських хат, які вічно стоять з закритими вікнами, аж до комфортних великоміських помешкань. Не дивно, що якщо все суспільство не любить “протяги” і надає перевагу не свіжому повітрю, а хворобам і спокою – то і в нашій шкільній гігієні панує система заощаджування повного, чистого дихання для грудей молоді» («Kurjer Lwowski południowy», s. 3).

«Для безбатченків. Передвчера помер у Львові міщанин Бронислав Мражек, що записав кількасот корон на публичні ціли. Призначив він також значну суму на заложенє захоронки для неслюбних дітий без ріжниці віроісповіданя. Нема сумніву, що захоронка ся буде знаменитим орудєм польонізациї» («Нове Слово», с. 5).

«П-на Анна Крушельницка, сестра звісної оперової співачки п-ї Саломеї, виступає тепер в опері в італійскім місті Реджіо і останними часами співає партию Зіґнійди в опері “Валькірия”, яку відограють там 10 разів. Нашу землячку приняла дневникарска критика вельми симпатично» («Руслан», с. 3).

«Відголоски пожежі на вул. Пекарській. Нам повідомляють з міста, що під час учорашньої пожежі рятунковими заходами керував не начальник служби п. Житні, якого зараз немає у Львові, а заступник начальника п. К. Цєцкевич. Йому слід завдячувати тим, що нещастя не набуло великих розмірів, тому що як енергійний і сміливий фахівець, він зміг погасити цю пожежу в зародку» («Gazeta Wieczorna», s. 5).

«Зловленє дезертира. Вчера в ночи зловлено в однім з шинків при вул. св. Зофії [тепер – частина вул. Франка між вул. Зарицьких і вул. Ярославенка] дезертира з 11 баталіону саперів, Йосифа Гартунґа, нотованого поліциєю. Зловлений заявив, що причиною утечі є зле обходженє старших, котрі на неділю визначують візитацию куфрів, чобіт і т. д. і не випускають людий до міста» («Нове Слово», с. 4).

«Кімнатна крадіж. В домі під ч. 52 при вул. Янівській відчинено вчера в полудне витрихом мешканє ротмайстра 11 дивізиї трени п. Ганса Ґефронера і вкрадено йому цивільне убранє вартости около 200 кор.» («Нове Слово», с. 4).

«Крадіжка в трамваї. У аптекаря п. Бернарда Козака вчора в трамвайному вагоні вкрадено портфель, у якому було 1.000 кор.» («Kurjer Lwowski południowy», s. 4).

«Апаші стріляють на вулицях! Сьогодні вранці пл. Галицька стала свідком кривавого дійства. Троє робітників, серед них один безробітний муляр, Броніслав Камінський, почали перестрілку з револьверів, причому Камінського було важко поранено кулею в голову. Приводом перестрілки була дівчина, Манька Куйбіда, через яку вони посварилися.

Працівник тартака Марусевич під час сварки витягнув револьвер і почав стріляти у своїх супротивників: Мигасюка і Камінського. Куля потрапила Камінському в чоло.

Серед публіки, яка переходила через площу Галицьку, почався переполох; Камінський упав на землю, а Марусевич кинувся тікати, однак його затримали і відпровадили до поліції.

Рятункова служба надала Камінському першу допомогу, після чого його відвезли до суду для надання свідчень. Рана не виявилася небезпечною, оскільки кулю не витягнули. Сьогодні після обіду у шпиталі повинна відбутися операція для вилучення кулі, яка застрягла біля вуха» («Gazeta Wieczorna», s. 6).

Газета у форматі pdf