«...оправдувала ся на поліциї, що вона забираючи касету тільки так собі зажартувала» Про остаточний прихід весни і «жарти» львівських злодіїв...

«Збір вуличних роззяв. Сьогодні вранці на Стрийські луки вирушив полк вуличних роззяв з військовою музикою. Відділ ентузіастів військової “зграї” йшов рівним кроком, у такт маршу, радий, що повернулися весняні дні, а з ними і прогулянки за місто з оркестром. – За відділом тягнулась юрба обмундированих солдатів; горді члени легкого відділу вічної піхоти вважали їхню присутність зовсім непотрібною» («Gazeta Wieczorna», s. 5).

«Перший хрущ. Вчора в парку Кілінського дозволив себе зловити хрущ, який претендує на почесний титул першого хруща міста Львова. Біля високоповажності швидко зібрався гурт людей, які подавали різні пропозиції щодо того, що зробити з незвичним квітневим екземпляром травневого хруща. Дорослі пропонували: 1) віддати його в редакцію, 2) випустити на волю, 3) вбити як шкідника; натомість діти: 1) посадити його на шпильку, 2) обірвати йому крила, 3) показати мамі. Знахідник остаточно вирішив цю справу компромісним чином: Посадив його на шпильку, обірвав йому крила, показав мамі, вбив як шкідника, відніс до редакції, а не заставши нікого – випустив на волю» («Gazeta Wieczorna», s. 5).

«Покинув жінку і діти. Вчера зявила ся на поліциї жінка зарібника Анна Русинова з жалобою на свойого мужа Михайла, який видалив ся перед двома тижнями з домцу і пропав без вісти. Михайло Русин лишив її з 2 дітьми в нужді без средств до житя, а в додатку викидають її з незаплаченого мешканя» («Нове Слово», с. 5).

«Влом до склепу. До корінного склепу і трафіки при вул. Арцішевського ч. 2 закрали ся минувшої ночі якісь злодії і забрали більшу скількість тютюну і напитків» («Нове Слово», с. 5).

«Гарно собі пожартувала. Селянка з Ляшок Мурованих Ева Дроздикова принесла вчера до слюсарського варстату п. Рубіна Крайнера при Краківській площі зелізну касетку і просила, щоби її отворив, бо згубив ся ключик. Коли касетку отворено, побачив в ній п. Крайнер три годинники, золотий нашийник, ковтки і бранзолєти вартости до двох тисяч корон. Се навело його на підозрінє, що касета походить з крадіжи, тому віддав селянку в руки поліциї. Коли там приведено Дроздикову, був вже на поліциї властитель молочарні п. Евген Льогай, якому арештована вкрала касетку при нагоді достави сметани. Дроздикова оправдувала ся на поліциї, що вона забираючи касету тільки так собі зажартувала» («Нове Слово», с. 5).

«Арешт фальшивомонетника у Львові. У квітні ц. р. у Львові з’явилися фальшиві монети номіналом в одну корону і 20 геллерів, які видавали переважно в шинках і маленьких крамничках. Одну з таких монет який платник відніс до поліції, яка, потягнувши за ниточку, з’ясувала, що виробництвом цих фальшивих монет займався Станіслав Цибрух, 18-річний ливарник. Він виготовив гіпсову форму, в якій відливав монети з цинку. Цибрух визнав свою вину: стверджував, що пустив в обіг 8 монет в одну корону і кільканадцять 20-геллерових. Ці монети він давав батькові Ґжеґожу і молодшому братові Яну, які намагались їх збути. – Всіх трьох ув’язнено в арештах» («Gazeta Wieczorna», s. 6).

Газета у форматі pdf