«... власникам будинків... завжди здається, що вони є господарями ситуації» Економічна криза в Галичині не припинялася і ставала все дошкульнішою. Чи можна сподіватися на швидке настання кращих часів? Тодішні львів’яни не знали відповіді на це питання...

«Криза в місті та краї триває далі, і ситуація з кожним днем стає усе гіршою. Купці і підприємці постійно нарікають, будівництво не ведеться взагалі, ні у Львові, ні у провінції. – Ситуація з кредитами не поліпшилася. – У Львові збільшуються неплатежі, а минулого тижня знову закрито три великі крамниці. На порядку денному найрізноманітніші розпродажі. Дійшло вже до того, що крім великої кількості крамниць на другорядних вулицях, вже довший час пустують крамниці на Марійській площі [тепер – пл. Міцкевича], вулиці Сикстуській [тепер – вул. Дорошенка], Ягеллонській [тепер – вул. Гнатюка], Академічній [тепер – просп. Шевченка] та ін., на яких раніше не можна було отримати місце під крамницю навіть за дуже великі гроші. На бічних вулицях дуже багато незайнятих крамниць – власники кам’яниць з багатьох приватних помешкань поробили крамниці, а зараз з сумом чекають на орендаторів, проте даремно. Приватних мешкань без ліку, майже на кожному будинку написи “Здається в оренду”, попри це, помешкання дорогі, тому що власникам будинків, незважаючи на стагнацію – загальну біду і велику кількість вільних помешкань, завжди здається, що вони є господарями ситуації, і що вдасться отримати завищений чинш. Розповідають, що дійшло до того, що деякі купці вже не платять чинш за квартал чи місяць, а лише за тиждень, а дехто не може зібрати необхідної суми готівкою – навіть на день» («Kurjer Lwowski południowy», s. 3).

«Тестамент ґр. Ґолуховського. Померший маршалок ґр. Ґолуховський лишив 15 міліонів маєтку. Весь маєток записав свойому братанкови ґр. Аґенорови Ґолуховському. Сестри покійного дістали по нім лиш каменицю у Львові. Кромі того записав своїй лєкторці 2000 кор., а на угнівську синаґоґу 10.000 кор. Спільники запису на “польські народні” ціли! Більше записувати на сі “народні ціли” бояв ся мабуть покійний, знаючи, як бездонно глибокі кишені усіх польських “народових дзялачи”» («Нове Слово», с. 5).

«Кандидати до маршалківської булави. За становищем краєвого маршалка, опорожненім через смерть ґр. Ґолуховського, зітхає не один ласий на “гонори” і доходи польський шляхтич. Доси наводять часописи ось таких кандидатів на маршалка: Давида Абрагамовича, Нєзабітовського, Пінінського, Чарториського, Мицєльського, Лєа, Тарновського і Конопку» («Нове Слово», с. 5).

«Як з Песика став “polski Piesek”. У вшехпольського поборника Українців адвоката Блажейовського при вул. Баторія ч. 32 [тепер – вул. князя Романа] служив Гриць Песик, родом з Княжсела коло Бібрки. По кількох роках вірної служби вистарав ся п. Блажейовський о посаду для Гриця Песика в маґістраті, але перед тим вимусив на нім зміну обряду і переписав метрику, на якій тепер фіґурує: “Grzegorz Piesek”. Ось такими песиками збільшаєть ся вшехпольська псарня» («Нове Слово», с. 5).

«Утекла. Марія Вдовець утекла з будинку свого чоловіка, який мешкає на вул. Хоронщизни, 24 [тепер – вул. Чайковського]. Люблячий чоловік розшукує дружину-втікачку за допомоги поліції» («Gazeta Poranna», s. 4).

«Вандали. Якісь розвеселі гості, повертаючись позавчора вночі вулицею Леона Сапєги [тепер – вул. Бандери], розбили дві скляні вивіски у крамниці Абрама Френкеля. Вивіски коштували 200 корон» («Gazeta Poranna», s. 4).

«Велика крадіжка зі зломом. До обмінного кантору фірми М. Літвак і Син у пасажі Гаусмана минулої ночі вламалися досвідчені злодії. Проникнувши до підвалу і пробивши дірку в підлозі, вони дісталися до кантору, де відкрили касу і забрали 1620 кор. готівкою, а крім того, цінні папери, лотерейні квитки і депозити, у невстановленому поки що розмірі.

Поліція поки що заарештувала сторожа пасажу за підозрою у співучасті. Збитки були застраховані в І. австр. Товаристві страхування від зломів» («Gazeta Wieczorna», s. 6).

Газета у форматі pdf