«...поліция думаючи, що має до діла з божевільним, відставила єго до кульпарківского заведеня» Якщо вірити тодішній пресі, сто років тому на львівських вулицях матеріалізувався герой оповідання Артура Конан Дойля «Людина з розсіченою губою»...

«Архієпископ Антоній і єго поїздка до Галичини. “Новое Время” одержало з Житомира таку телєґраму: Архієпископ Антоній за дозволом росийского уряду задумав їхати до Львова на процес Галичан в характері сьвідка (!). але увастрийский суд не позволив приїзд владики та прислав єму телєґраму такого змісту: “Просимо не трудити ся. До вас приїде сими днями оборонець”.

Очевидно, що або дописець “Нового Времени”, або сама єго редакция здорово пише неправду. Бо Антонія ніхто не кликав на сьвідка, а в суді ніхто навіть з оборонців не підносив думки, щоби Антонія спровадити до Львова...» («Руслан», с. 2).

«Зміни віроісповідань у Львові. Вже “не буде” у Львові зміни віроісповідань і переходів греко-католиків на латинство. Дбалий про Українців маґістрат міста Львова постарав ся щоби щомісячні викази перекинчиків не доходили до відома загалу і не денервували особенно Українців. Ті викази виймали дневники з маґістратського місячника “Lwów w cyfrach”, який виходить в польскій і францускій мові. ХІ рубрика “Zmiany wyznania” в сім місячнику була для Українців цікава. Тепер, почавши від січневого випуска, стоїть на тім місци рубрика: “M. Zakład badania artykułów spożywczych” [Міський Заклад перевірки продовольчих товарів”], а всі инші рубрики остали незмінені» («Руслан», с. 2).

«Жебрак богачом. Одна з часописий доносить, що оноді арештувала поліция у Львові якогось жебрака, який продавав на улици сірники, але ся торговля сірниками була лише покришкою для жебранини. Жебрак, торгуючи ся з якоюсь панею попав без причини в таку лють, що хотів єї бити палицею, а поводив ся так неприродно і горячково, що поліция думаючи, що має до діла з божевільним, відставила єго до кульпарківского заведеня. При переодягненю єго в одяг заведеня, на велике зчудованє лікарів і дозорців, найдено в торбі на грудях жебрака 66.000 К в тисячкоронівках. По такім переконуючім доказі жебрака зараз єго увільнено. Se non e vero, a ben trovato! [Якщо це й неправда, то добре придумано!]» («Руслан», с. 3).

«Шміґус. Учорашній “обливаний понеділок” відбувався у Львові у строгій відповідності до традицій. Лилися потоки води з лійок поблизу криниць-пам’яток з часів перед появою водотяга; лилися струмені одеколону і парфумів у будинках та компаніях знайомих; але лилися і струмені алкогольних напоїв у горла святкуючих, незважаючи на складні часи і незважаючи на відозву Т. С. Л., аби в місцях продажу напоїв знімати податок на національні цілі. На щастя, небо не брало участі у святі обливання, і лише вранці, близько 3 год., покропило наше місто легким весняним дощиком» («Gazeta Wieczorna», s. 5).

«“Поґонь І” – “Поґонь академічна”. На майданчику біля давньої – а сьогодні, однак, занедбаної траси велосипедистів, яка щодалі більше нищиться – вчора розіграли футбольний матч дві команди “Поґоні”. До однієї увійшли гравці, які належать до її основного складу і в цьому сезоні захищатимуть кольори “Поґоні”, до іншої – “виведені з обігу” гравці, “олдбої”. Це був родинний матч, тому неприємно здивувало те, що “олдбої” надолужували брак форми фолами, б’ючи своїх супротивників зовсім без потреби. Попри це виявилося, що “Поґонь І” – хоч їй ще далеко до найкращої форми – мала над ними очевидну перевагу. Брак тренувань був очевидним для обох сторін, і зараз найкращий час для того, щоб принаймні перша команда взялася до праці і надолужила втрачений час...

Вчорашній матч закінчився перемогою “Поґоні І” з рахунком 4:0 (2:0). Судив п. Тадеуш Кухар» («Gazeta Wieczorna», s. 7).

«Значна крадіжка. Минулої ночі злодії вламалися до крамниці ковбасних виробів фірми Стан. Кусяка на вул. Гродзіцьких [тепер – вул. Друкарська] і вкрали 1000 корон готівкою і ковбас, вартістю близько тисячі корон» («Kurjer Lwowski południowy», s. 5).

Газета у форматі pdf