«...що хвилі взиває хтось помочи поготівля до пострілених або покалічених» Зворотній бік Великодніх свят: зловживання алкоголем та нещасні випадки...

«Небезпечний звичай. Мимо заходів властий, щоби скасувати звичай стрілянини в часі Великодня, небезпечний сей звичай істнує дальше і потягає за собою численні жертви. В сім році поліция незвичайно енерґічно поборює ріжного рода уличних стрільців, а все таки цілий вчерашний день чути було на улицях і площах безнастанні детонациї. Не диво, що польський Великдень є для ратункового поготівля Львова найгорячійшою порою, бо що хвилі взиває хтось помочи поготівля до пострілених або покалічених. І так ученикови Олександрови Дубікови впакував хтось цілий ладунок пороху в ногу; Петро Сивуляк набивав великий ключ порохом і стріляв з нього, аж один стріл розсадив ключ, а відломки заліза вибили Сивулякови одне око зовсім, а друге поважно зранили; синови дозорця Францови Ґречинському вирвав такий самий набій два пальці правої руки. Цілий довгий ще ряд подібних випадків мав місце в суботу і вчера, а гук стрілянини все таки не мовкне. Супроти того видала дирекция поліциї своїм функціонарам строгий приказ переслідувати всіх стріляючих. Вчера арештовано кільканайцять стріляючих і замкнено їх в поліцийних арештах» («Нове Слово», с. 5).

«Як бавлять ся “культурні” Поляки? Наш справоздавець був вчера сьвідком таких сцен: На вул. Фридрихів [тепер – вул. Мартовича] валяв ся в поросі вояк, а кількох вуличників мало з того велику потіху. З немилого положеня освободив його якийсь знакомий вояк, що при помочи одного “цивіля” затаскав заточуючого ся піяка, що викрикав львівським польським диялєктом всякі погрози на адресу австрийських ґенералів, до касарні. Подібна сцена мала місце на вул. Краківській. На бруку лежав непритомний може 14-літний хлопець. Покликаний лікар ратункового поготівля ствердив у хлопця величезне ослабленє з причини піянства і велів завести його до загального шпиталю. На Казимирівській вул. [тепер – частина вул. Городоцької від пл. Торгової до вул. Шевченка] лежала знов на бруку якась женщина. Убранє на ній сьвяточне, на голові новісінький білий шалие. Тарялась в вуличнім поросі, ціла покровавлена і говорила якісь незрозумілі слова. Поліциянт впакував її до дорожки і відвіз до поліцийних арештів, щоб витверезила ся. На Капітульній площі [тепер – пл. Катедральна] поневіряв ся около 60-літний старушок. Вуличники мали з нього немалу забаву, а обірвав він також немало штурханців. І знов явив ся поліциянт і забрав пяного до арештів. Як бачимо, “польскі Львуф” бавить ся!» («Нове Слово», с. 4–5).

«Центральна політична орґанізация Українців м. Львова урядила вчера в неділю в просторій сали тов. “Сила” політичну розмову призначену для широких верств українського громадянства в міста. Розмову розпочав радник д-р Евген Озаркевич на тему: “Істория галицького сойму”, в котрій перейшов усі важнійші події, які через минулі періоди доторкались інтересів українського народу, аж до послідних часів. Опісля поясниа нову ординацию виборчу до краєвого сойму, кладучи з’осібна натиск на важний здобуток національних мандатів з міст. Про інтерес слухачів до викладу сьвідчить се, що много з учасників інтерпелювало бесідника в подробицях. Потім п. Пшепюрський в специяльнім рефераті пояснив справу ваги національної статистики і подав близші інформациї в справі конскрипциї Українців міста Львова, яку орґанізация приготовлює» («Діло», с. 3).

«Українці горожани личаківської дільниці ідкчи за приміром других дільниць м. Львова, оснували у себе на Личакові кружок Українського Товариства Педаґоґічного ім. кн. Льва. Кружок сей поставив собі за задачу вже з найблизшим роком шкільним приступити до отвореня прив. української народної школи на Личакові, щоб осьтак зарадити вже давно відчуваній пекучій національній потребі. Численні збори кружка, на котрих явили ся також делєґати Головної Управи Т. П. відбули ся в комнатах читальні “Просьвіта” при ул. сьв. Петра [тепер – вул. Мєчнікова]... Велике інтересованє і одушевленє для справи, котре проявилось у присутних на недільних зборах, і склад нововибраного виділу дають запоруку, що кружок зможе при моральній і материяльній помочи суспільности сповнити тяжку задачу, яку приняв на себе. Побажати-б ново основаному товариству таких гарних успіхів, якими може похвалити ся кружок ім. Б. Грінченка на городецькім та кружок ім. кор. Данила на жовківськім передмістю» («Діло», с. 4).

«Рабунковий напад на улици. Перед кількома днями напало на ул. Локетка [тепер не існує; знаходилася між вул. Лемківською і вул. Хімічною] в білий день 3 злочинців на Ізидора Штока, у котрого бачили гроші. На його крик подбігли люди, але бандити загрозили їм револьверами. Бандити втікли аж на вид капраля поліциї Микити, котрий пустив ся за ними в погоню і зловив одного з них за руку. На інспекциї показало ся, що арештований називаєть ся Михайло Клак і є небезпечний бандит, караний вже кільканайцять разів. Бандитів, які зрабували 60 корон, Клак не хоче видати» («Нове Слово», с. 5).

«Смертельне переїханє самоходом. Дика їзда самоходом стала знов причиною катастрофи. Ось на Городецькій ул. забив вчера самохід о 10 год. в ночи женщину незнаного на разі назвища. В самоході сиділо кілька осіб, одначе шофер, запримітивши, що на когось наїхав, пустив задним вентилем дим з бензини і заслонив осьвітлене число воза, а опісля втік. Покликане ратункове поготівлє ствердило вже тільки смерть женщини, яка подобала з вигляду на зарібницю. На основі зібраних на місци подробиць, зарядила поліция сейчас дальші доходженя. В ночи зголосив ся на інспекцию оден сьвідок, який заявив, що самохід мав число 373. Нема сумніву, що поліция відшукає шофера, котрий своєю легкодушностию спричинив смерть чоловіка» («Нове Слово», с. 5).

«Випадок цикліста. На вул. Крашевського [тепер – вул. Крушельницької] впав вчера з ровера Бруно Тирха і потовк ся на цілім тілі так тяжко, що місіло його заосмотрити ратункове поготівлє. Тирха має зломану між иншим також носову кість» («Нове Слово», с. 4).

Газета у форматі pdf