«Важко проїхати трамваєм пару станцій... щоб уникнути нервових потрясінь через вибухи набоїв» Про передсвяткове захоплення піротехнікою та плани зведення у Львові пам’ятника Тарасу Шевченку. На жаль, до їхньої реалізації дійшло майже через 80 років, уже після проголошення незалежності України...

«Великодня стрілянина вже розпочалася. Важко проїхати трамваєм пару станцій, зокрема на передмістях, щоб уникнути нервових потрясінь через вибухи набоїв, які підкладають під трамваї. Через кожні пару кроків вуличники стріляють з ключів і пістолетів. Ця забава не є невинною, і вже неодноразово перехожі й самі учасники забав платили за ці ігри каліцтвом. Аптекарям варто пригадати заборону продажу хлорату калію і селітри в передсвятковий період, а склади іграшок і зброї також слід було б переконати, що не варто продавати дітям пістолети і набої, які не завжди позбавлені небезпеки» («Gazeta Wieczorna», s. 5).

«Чому у Львові нема памятника Шевченка? З робітничих кругів надіслано нам лист, в якім висловлюєть ся жаль, що у Галичині нема наших українських памятників, “особливо ж болюче – кажеться ся в листі – що Українці у Львові не мають досі бодай памятника Шевченка”. – Кілько ж то літ побивала ся наша львівська українська громада за дозволом і місцем на памятник Шевченкови! Істория сього варварського триюмфу польських наїздників звісна нам, як і не забудеть ся відповідь Поляків на заходи в маґістраті: “w polskiej stolicy kraju niema miejsca dla pomnika piewcy hajdamaków!” [“у польській столиці краю немає місця для памятника співцеві гайдамаків!”] («Діло», с. 5).

«Запомогова акция бульбою. “Краєвий Союз господарско-торговельних Спілок у Львові” оповіщує: Як ми в посліднім комунікаті оголосили, годимо ся на закупно бульби на запомогову акцию на місци, єсли де найде ся відповідна і дамо на ню субвенцию по 2 К від 1 сотнара метр. бульби. Належить при тім поступати в слідуючий спосіб: 1) Закупном і роздачею бульби має зайнятись філія або Кружок “Сільского Господаря”, Уряд парохіяльний або громадский. 2) займаючий ся закупном бульби має повідомити нас вперед, де, яку скількість бульби і по якій ціні думає закупити, та одержить від нас дозвіл на закупно бульби. 3) Субвенцию виплатимо, коли одержимо: а) Рахунок за закуплену більбу з докладним означенєм єї ціни. б) Виказ побравших бараболь на долучених друках. Всі відбираючі мають разом на однім папері відбір потвердити при двох сьвідках, а крім того викази мають бути належито потверджені місцевою орґанізациєю. в) Скількість товару подана на виказі і рахунку мусить докладно годити ся. г) Бараболя мусить бути здорова, без землі так, щоби відбираючі були вповні вдоволені. На случай єсли би показало ся, що бараболя була невідповідної якости, виплату підмоги здержимо аж до виясненя справи. В інтересі відбираючих просимо якнайскорше роздачу розпочати і надіслати нам виповнені документи. – Дирекция» («Руслан», с. 3).

«До характеристики галицьких русофілів. Наші галицькі чорносотенці з під прапора Дудикевича і росийські з під прапора Бобрінського впевняють всіх і вся, що росийська мова всім Галичанам зрозуміла, натомість українська мова є штучна і загалови неприступна. Щоб показати, як мало знають наші москвичі росийську мову і то не темні Лемки або Марущаки, що і одної росийської книжки в житю не читали, але самі редактори “Прикарпатской Руси” – занотуємо такий факт: Своєго часу пошукувала редакция “Пр. Р.” за коректором, але добавила вона скромно: за таким, що справляв би мову в скриптах...» («Нове Слово», с. 4).

«Помислові злодії. Невичерпані в помислах є львівські злодії, а треба знати, що йдуть з поступом. В ціли залученя домових дзвінків до міської елєктричної сіти уживаєть ся т. зв. “редукторів” (є се прилад до ослабленя струї, що коштує 15 корон). Вчера зголосили ся до властительки дому під ч. 33 при вул. Виспянського [тепер – вул. Вишенського] два “монтери”, прислані мнимо її мужем в ціли направи дзвінків. Коли їм позволено забрати ся до направи, відкрутили редуктор і щезли без сліду» («Нове Слово», с. 4).

«Під колесами трамваю. Під колеса воза елєктричного трамваю дістала ся вчера вечером на вул. Замарстинівській Анна Ганковська зі Знесіня і хоч моторовий здержав сейчас віз, вона дізнала зломаня руки і окаліченя голови. Покликане поготівлє ратункового товариства перевезло її до загального шпиталю» («Нове Слово», с. 4).

«Зник без сліду. Шестирічний Домінік Іванський, який вийшов з батьківського дому два дні тому, зник без сліду. Хлопчик є блондином. Був одягнений у чорний одяг» («Gazeta Lwowska», s. 3).

Газета у форматі pdf