«...зібрав, попри холод, досить багато глядачів, спраглих улюбленого видовища» Про передачу громаді Львова нових музейних збірок і початок чергового футбольного сезону...

«Новий осередок давної польської культури одержав отсе Львів в збірках творів штуки і артистичного промислу пок. Володислава Лозинського. Збірки сі зложені з портретів і памяток польських королів та родової шляхти, лицарської збруї, меблів, ґобеленів, макат, порцеляни, золотарських предметів, виробів з кости слонової і картин західно европейських малярів, та деяких дуже цінних памяток нашого церковного гафту XVII. в. і різбарства XVII–XVIII. в., переняла в своє посіданє міська рада і відкрила їх на якийсь час для ширших верств суспільности. Акту сьвяточного відкритя довершив в суботу з рамени президії міста в прияві маршалка Ґолуховського, членів ради і представителів публичних музеїв та кружка запрошених гостий віцепрезидент міста д-р Рутовський короткою річевою промовою. Збірки роблять сильне вражінє як богатством, так і якістю зібраних предметів. Вони є незвичайно характеристичними сьвідками колишної слави, добробуту і естетичного смаку, верхних верств польської суспільности, а ще більше живим памятником інтеліґенциї, знавства і горячої любови для памяток рідностарини самого збирача. Прекрасну палатку (при ул. Оссолінських, ч. 3 [тепер – вул. Стефаника]) кождий гріш і все своє довге житє посьвятив покійний сему ділу, позіставивши ряд добрих праць про львівську штуку і золотництво... Збірки покійного задумують розділити між польські музеї у Львові після їх змісту, з крайною шкодою як для одноцільності самих збірок так і для памяти збирача-знавця. – І. С.» («Діло», с. 5).

«Перший футбольний матч у Львові в цьогорічному весняному сезоні, “Поґонь І” – “Спарта І”, який розіграли вчора на майданчику руського “Сокола”, зібрав, попри холод, досить багато глядачів, спраглих улюбленого видовища. Вчорашній матч був тренувальним, і перебіг подій залишав бажати багато кращого: обидві команди виступили без належної підготовки, що, зрештою, справедливо через фатальну березневу погоду. “Поґонь”, склад якої зазнав досить значних змін, мала очевидну велику перевагу і здобула перемогу з рахунком 6:1 (3:0). – Судив п. Буц» («Gazeta Wieczorna», s. 8).

«Інтеліґентська хруніяда. Нам пишуть: Двох сьвящеників янівського деканату, котрі в уряді податковім в Янові предкладають польські квіти на платню, взиває ся зложити по 10 К на “Рідну Школу”. В противнім разі подасть ся їх назвища до загального відома. Гроші слати до адміністрациї Діла”» («Діло», с. 5).

«Страшний випадок з віндою. В суботу вечером їхала віндою в готели “Бельведер” при ул. Райтана [тепер – вул. Курбаса] служниця з 9-літною дитиною п. Вольмана, властителя готелю. Двері від вінди служниця забула замкнути і дитина виставила ногу з поза вінди. Між першим а другим поверхом вінда станула в наслідок того, що нога дитини дістала ся між бетонову підлогу а залізне окутє вінди. Ноги дитини в наслідок страшного притисненя через вінду годі було видобути, а доперва через вирубанє підлоги пожарною сторожию освободжено дитину від страшних мук. Пожарна сторож при помочи слюсара працювала майже дві години. Лікар ствердив у дитини зломанє удової кости правої ноги і змяждженє мягких частий підуди в лівій нозі. Є надія, що дитина буде вратована від каліцтва» («Нове Слово», с. 5).

«Напад божевілля. Під час нападу божевілля намагалася викинутись з третього поверху будинку на вул. Бернштайна, 17 [тепер – вул. Шолом-Алейхема] служниця Паранька Н. Мешканці помітили хвору жінку, яка піднімалася на галерею, і віддали її під опіку роботодавців» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

«Цминтарна злодійка. Портиєр личаківського цминтара віддав вчера в руки поліциї Катерину Волошин, котра крала з гробниць цьвіти. З огляду на се, що Волошин є материю четверо дрібних дітий, полишено її на разі на вільній стопі» («Нове Слово», с. 5).

Газета у форматі pdf