«...за се, що він Русин і хоче сьвяткувати руські сьвята: наложено на него кару» Початок спортивного сезону, успіхи в боротьбі з безробіттям, нові міжнаціональні тертя...

«Найманівська система. Ще не забули львівські Українці про відмову салі міського театру на ювилейний концерт, а вже маємо до занотованя сьвіжий факт відмовленя салі на подібне сьвято. Сим разом ролю Наймана взяло на себе “Паньство Сколє”, до якого належить саля кінотеатру “Ґражина” при вулиці Льва Сапіги [тепер – вул. Бандери]. Сю салю винаняв був управитель кінотеатру виділови чительні “Просьвіти” на городецькім передмістю на ювилейний Шевченківський концерт на день 7 цьвітня с. р. Виділ читальні, маючи отже до розпорядимости найбільшу та в відповіднім місци положену салю на городецькім передмістю, поробив заходи, щоби концерт вийшов під кождим зглядом можливо найкрасше... В хвилі, коли вже виділ мав приступити до публичного оголошеня концерту, заявив нечайно управитель кінотеатру, що заряд “Паньства Сколє” заборонив винаняти салю на український концерт. Як довідуємо ся, ту заборону спричинив звісний вшехпольський аґітатор на городецькім передмістю ксьондз Шукальський, той сам, що на похороні Бутковського виголосив таку провокацийну промову, що навіть шк. рада кр. уважала за потрібне “увільнити” його від обовязків катехита в учительській семінариї. Инша річ, що виділ читальні винаймив иншу салю, а саме салю жидівського “Академічного дому” при ул. сьв. Тереси [тепер – вул. Митрополита Андрея] і там дасть 7 с. м. приготований концерт, та всетаки ся забороона “Паньства Сколє” дає ще один доказ, як польська суспільність розуміє потребу мирного пожитя з Українцями» («Діло», с. 5).

«Комісарият VI. дільниці м. Львова заборонює Русинам сьвяткувати руські свята. Дозорець реальности при ул. Городецькій ч. 3 і 3а, Іван Жмінковський дістав візванє до згаданого комісарияту, де довідав ся, що його покарано “za rozmyślne nieposypywanie i niewyrębowanie chodnika” [“за навмисне непосипання і неочищення тротуару”]. Коли Жмінковський сказав, що кару наложено на него несправедливо, бо він посипав хідник, лише не вирубував, бо се був якраз день руського Нового Року, а він яко Русин у своє свято не міг рубати 40 м. леду, відповів йому комісар: “Proszę się przenieść tam gdzie nie obchodzą ruskich świat, a zresztą było wyrębać lód 13. albo 12. stycznia” [“Прошу перейти туди, де не святкують руських свят, а зрештою, можна було вирубати лід 13 або 12 січня”]. Нічого не помогли оправданя дозорця, що лід повстав на хіднику щойно 14. січня, а комісарият ще й підвисшив йому кару – за се, що він Русин і хоче сьвяткувати руські сьвята: наложено на него кару 10 К або 24 годин арешту, коли инших дозорців за таку саму провину покарано карою 2 К. Ізза шовінізму польського прийдеть ся дозорцеви, батькови трех дітий платити кару 10 К з його малої платні 20 К, або відсидіти арешт, наслідком чого втратив би місце» («Діло», с. 6).

«Львівскі Українці орґанізують ся. Сеї неділі відбули ся в домівці читальні “Просьвіти” на Личакові при ул. св. Петра у Львові перші загальні збори кружка Укр. Пед. Тов. ім. кн. Льва при численній участи мешканців личаківскої дільниці і відпоручників Головної Управи Укр. Пед. Тов. новооснований кружок поставив собі за ціль вже з найблизшим роком шкільним приступити до отвореня укр. прив. Народної школи на Личакові, котрої недостачу горожани личаківскої дільниці вже давно відчували. Головою кружка вибрано через аклямацию п. д-ра Ковшевича, до виділу увійшли пп. А. Горуцкий, Д. Кучика, П. Фарина, Я. Головчук, Ю. Грицак і Ю. Танчаковский. Велике одушевленє для справи яке мож було помітити у присутних на недільних зборах, як рівнож склад нововибраного виділу дають запоруку, що новий кружок сповнить при моральній і материяльній помочи укр. суспільности свою задачу і стане достойно побіч анальоґічних кружків в дільницях городецкій і жовківскій» («Руслан», с. 2).

«На земні роботи у Львові. Намісництво виасиґнувало до рук президиї міста Львова 165.000 корон на земні роботи, направу доріг і гостинців. Маґістрат буде міг дати роботу більшій скількости робітників. В дорогових і брукарських роботах знайде приміщенє кількадесять кваліфікованих робітників. Роботи мають розпочати ся нині» («Нове Слово», с. 4).

«Спортивна хроніка. У той час, коли сезон за кордоном добре розпочався, у нас всупереч надіям на його початок найближчими днями несподіванку зробив сніг, завдяки якому майданчики заповняться спортсменами на якихось два тижні пізніше. Згідно з програмами, які оголосили львівські спортивні клуби, у весняний сезон пройде низка спортивних атракцій, так, “Поґонь” у футболі поміряється силами з будапештським “Торна Клубом”, який претендує на друге місце в угорській першості, “Чарні” гратимуть з “Вінер Атлетік Клубом”, а надто перед нашими очима відбудеться низка заходів, у яких братимуть участь “Краковія” і “Вісла” з Кракова, та “Поґонь” і “Чарні” зі Львова...» («Kurjer Lwowski», s. 4).

«Поліцейська хроніка. З помешкання п. Якуба Кута на вул. Шептицьких, 58 вкрадено значну кількість чоловічої і жіночої білизни, а також постіль...

Біля Віденської кавярні заарештовано трьох відомих поліції злодіїв: Шлімінґера, Дениса і Соболевського, які обшукували кишені у перехожих» («Gazeta Lwowska», s. 3).

Газета у форматі pdf