Зіпсований телефон як причина дуелі І поєдинки честі, і спричинені Полтвою повені в межах міста були можливими ще сто років тому...

«Катастрофа над Полтвою. В наслідок сегорічної скорої весни і великих дощів, виляла львівска Полтва і наробила великої шкоди, головно в міских каналізацийних роботах. Найбільша катастрофа лучила ся на Збіжевій площі [тепер – пл. Зернова] у Львові, де завдяки лише случаєви обійшло ся без жертв в людях. З огляду на розміри сеї катастрофи і шкоди, які она наробила, опишемо єї точнійше.

Через Збіжеву площу переходить в бетоновім склепіню русло Полтви. Внутрі склепіня виконує львівский маґістрат роботи, які мають на ціли поглубити русло. Воду в тім місци пущено на просторі 200 метрів в тимчасове деревяне русло, уладжене понад властивим руслом. Саме перед катастрофою викінчувано роботу, яку інжінєри старали ся скоро покінчити з огляду на можливість весняних повений. Вже в суботу рано стверджено, що вода переливає ся з деревяного корита до властивого русла. Небавком затріщали дошки корита, а вода зачала зі страшною силою уларяти в нову спідну стіну бетона. Коло 10. год. перед полуднем появили ся перші риси в склепіню, так, що в кождій хвилі можна було надіяти ся катастрофи, а на горі, понад великим каналом, є площа, на якій стоїть много буд і цебрів з рибами, возів і людий, які зовсім не знали про можливість катастрофи. Зараз очищено площу і прогнано звідтам людий. Коло 12. год. в полудне появили ся на верха перші риси. Небавком обнизила ся земля на просторі коло тисячки квадратних метрів, а зараз потім серед страшного гуку запала ся земля на площі. Відорвані части бетонів впадали в отворене русло Полтви і викидали воду до висоти двох поверхів. Від часу до часу усувала ся земля дальше, а всяка ратункова акция була виключена.

Щастєм можна назвати, що катастрофа лучила ся на Збіжевій площі в якім то місци нема близко домів. Коли би була наступила о кількадесять метрів дальше, де при склепіню стоїть ряд камениць, тоді нещастє було би величезне» («Руслан», с. 2).

«Замісць весни маємо зиму. Що правда звичайного товариша зими морозу нема, але за те є сніг на пів метра. Що йно корчі по міских городах почали пускати пупінки і зелінити під впливом теплого весняного дощу, а люди почали думати про весну, про тепло, а ту сипле ся сняг.

Що з того вийде? Чи повторить ся знова минулий рік? Чи до двох років неврожаїв і голоду долучить ся третий? Загадка трудна до розвязки» («Руслан», с. 2).

«Головна виграна у Львові. При тягненю льосів класової льотериї виграна в квоті 60.000 корон впала на льос 131.362, куплений в банковім домі Шіца і Хавса у Львові. Льос був власностию урядників зелізничої дирекції і 2 львівських купців» («Нове Слово», с. 4).

«Поєдинок у Львові. Минулий тиждень минув у Львові під знаком анґлезу; – залагоджувалися “справи честі”. Остаточним епілогом цих залагоджень стали три поєдинки. Один з них перетворив на кровожерних супротивників двох до того часу спокійних членів львівської адвокатури. Причиною в цьому випадку став... телефон; точніше, під час телефонної розмови апарат працював досить погано, а одному з учасників розмови здалося, що абонент навмисне легковажно з ним розмовляє. “Від слова до слова” – дійшло до взаємних образ. Адвокат, який переконано бажав збройної сатисфакції, отримав від свого колеги кілька колотих ран голови» («Gazeta Wieczorna», s. 5).

«Ажіотажники. Поліція заарештувала в суботу біля Театру магазинних продавців Вольфа Ґольдштайна, Вольфа Кляфтена і Макса Каца, які продавали квитки на денну виставу. У заарештованих знайдено кільканадцять квитків у партер і на балкони» («Gazeta Lwowska», s. 3).

«Загадкова справа. Купець Бернард Бейтель, який мешкає на вул. Сикстуській, 17 [тепер – вул. Дорошенка], вчора став жертвою таємничого замаху; коли він о 9 годині ранку виходив з дому, на нього в сінях напав якийсь чоловік і плеснув йому в обличчя сірчаною кислотою, після чого втік. Важко попеченим, який, на щастя, не втратив очей, заопікувався викликаний лікар. Ким є цей чоловік і за що він мстив, поки що невідомо» («Gazeta Lwowska», s. 3).

Газета у форматі pdf