Грошові розтрати і криваві сцени ревнощів як ознака часу Сто років тому у Львові було набагато неспокійніше, ніж зараз, і надзвичайні з точки зору сьогодення ситуації тоді такими не вважали...

 

«Поповнення бібліотеки Баворовських. Бібліотека графів Чарнецьких в Руську у Познанському князівстві переходить у власність бібліотеки Баворовських у Львові. Вчора гр. Чарнецький перебував у Львові, провів переговори з Крайовим виділом як куратором фундації Баворовських, і об’єднання бібліотек дійшло завершення. Бібліотека в Руську складається з 8.000 творів, численних рукописів, гравюр на металі і т. д.» («Kurjer Lwowski», s. 2).

«Похорони бл. п. Івана Возняка, управителя печатні Наук. Тов-а ім. Шевченка, відбули ся вчера при великім здвизі народа. Провадили похорони о. радн. Стефанович, о. Красицкий, о. Горгула і о. Стеткевич. Гарно співав хор “Зорі”. Між учасниками сумного обряду бачили ми бувшу і теперішну управу Наукового Товариства, україньский письменницкий сьвіт, посадника міста Намана і численні відпоручництва печатень. Над гробом виголошено кілька промов» («Руслан», с. 2).

«Думскі посли у Львові. «Рада» доносить з Петербурга: З приводу подорожи депутата-кадета Лашкевича на процес Бендасюка “Речь” заявляє сегодня, що Лашкевич поїхав не тільки без дозволу партиї, але навіть не попередив її про се. Тому кадети не приймають на себе ніякої відвічальности за сю подорож» («Руслан», с. 3).

«Бідолаха. Вчора ввечері сторож будинку на вул. Зиблікевича, 4 [тепер – частина вул. Франка між вул. Зеленою і вул. Мєндєлєєва] помітила дівчинку віком близько 9 років, яка стояла під дощем обіч кам’яниці. Дитина гірко плакала. Сторож узяла її до себе, нагодувала і переодягнула в суху сукню.

Дитина розповіла, що її звуть Юлія Майонецька, її мама лежить важко хвора в Теребовлі, батько, колишній залізничний кондуктор, випровадив її до міста і покинув.

Дівчинку віддано під опіку комісаріату ІІ дільниці» («Gazeta Lwowska», s. 2).

«Розтрата в тутешній залізничній дирекції. Вчора зранку львівська поліція на вимогу слідчого судді зарештувала співробітника департаменту І Воля, якого звинувачують у розтраті 30.000 корон. Департамент І має низку депозитів, а заарештований чиновник мав у розпорядженні спеціальні депозити залізничних вакаційних колоній. Розтрату, вочевидь, він здійснював протягом тривалого часу» («Kurjer Lwowski», s. 2).

«Хороший “інкасатор”. Сестри товариства милосердя на вул. св. Петра, 39 [тепер – вул. Мєчнікова] повідомили поліції, що їхній слуга, Іван Янків, який розвозив по помешканнях випрану білизну, вкрав отриману від клієнтів готівку, близько 100 корон, і втік зі служби – як повідомили Закладові – на заробітки до Пруссії» («Gazeta Lwowska», s. 2).

«Кровава месть зрадженого любовника. Яків Брандес, нотований і видалений зі Львова злодій, довідав ся, що його любовниця Мінця Кеслєрівна навязала зносини з иншим мущиною, приїхав вчера до Львова, щоби на ній пімстити ся. Стрінувши її на Шпитальній вулици, пробив її плечи ножем. Дівчина впала з зойком на землю, а тоді Брандес став над своєю любовницею знущати ся, ранячи її ножем по цілім тілі. Прохожі увільнили закровавлену дівчину з рук ножівника, опісля відставлено її до загального шпиталю. Брандеса віддано в руки поліциї» («Нове Слово», с. 5).

Газета у форматі pdf