«Спортсменів знеохочує не тільки їзда цими дорогами і пов’язані з нею клопоти й неприємності, але й витрати на їзду...» Автомобіль – це розкіш чи засіб пересування? Про розвиток автомобілізму сто років тому повідомляла тодішня преса.

«Химери весни, або мартова погода. По кількох сухих і соняшних днях падав у Львові в пятницю і суботу дощ, а в неділю під вечір долучв ся до дощу сніг. Нині не паде вправді ні дощ, ні сніг, але хмар повно на небозводі, «під ногами» незміриме болото, в носах катари, біль голов і такі инші приємности весни в марцю» («Руслан», с. 3).

«До пана Президента краєвого суду у Львові. В тім тяжкім положеню краю, звольте поручити ц.к. судам, щоби уділяли передовсім іменних позичок з сиротиньского депозиту особливо селянам, а огрничили позички тисячні. Ті останні служать на закупно домів, реальностий, а перші ратувати будуть малих від загибели. Се під теперішну пору справа дуже актуальна і дуже пильна, хоч судам вигіднійші більші позички чим дрібні» («Руслан», с. 2).

«Думські посли у Львові. Під опікою львівських “русских” звиділи думські посли в суботу по полудни Ставропіґію, церкву і музей. Вечером були в товаристві руссофільських студентів “Друг”, де устроєно чайний вечір. В неділю були у львівській православній церкві, опісля в Юрі, де якраз тоді правив митрополит Шептицький. Тут запрошено думських послів заняти місця членів капітули, а митрополит при торжественнім виході з церкви дав їм поцілувати хрест. Під Юром гурток Українців привитав послів окликами “проч з кацапами”. По полудни відвідували послів в Европейськім готели львівські русскіе, а вечером устроєно для них в “Русском касині” чайний вечір. По десятій годині перейшли до Реставрациї Лясоцького, де продовжала ся розмова поза північ» («Діло», с. 6).

«Перше преміоване стрілянє учеників ц. к. академічної ґімназиї у Львові відбуло ся в суботу, дня 21. марця на війсковій стрільниці при участи віцепрезидента Ради шк. краєвої, д-ра Дембовского, радників Майхровича і Копача, дир. ґімн. Кокорудза, полковника 55 полку і кількох штабових офіцирів. Науки стріляня уділяв поручник 55. полку п. Рудольф Козак, а нагляд над молодежию вів резервовий офіцир, проф. Севери Лещій. Стрілянє тривало від год. 1–3 по полудни. Роздано сім нагород. [...] Після розданя нагород промовив дир. Кокорудз, який подякував гостям за участь в преміованю і війсковим властям за науку молодежи. Рівнож промовляв віцепр. др. Дембовский, а в імени офіцирів присутний полковник. На закінченє сьвята відбула ся спільна фотоґрафія. Було се перше взагалі преміованє молодежи, що побирала науку стріляня у війскових властий. Перебіг цілого торжества був незвичайно сьвятковий і сердечний, а нагороди викликали щиру радість на лицях відзначених, та їх товаришів» («Руслан», с. 2).

«Відголоски. Відбувалася якось товариська забава для збору коштів для певної дуже корисної інституції. Ця інституція мала чимало “меценатів”, а ще більше “прихильників”, які “усім серцем” цю інституцію підтримували.

Перед забавою, природньо, сміливо звернулися до цих меценатів. Але вони – хоч зовсім не бідні – купуючи квитки, робили квасні міни, зітхали і скаржилися “на людський обман”. Попри це, ті ж меценати стверджували, що завжди “всім серцем” підтримують свою інституцію.

Хтось зустрічає після забави одного такого “сердечного” прихильника і говорить йому:

– Ти не прийшов! Не дав корони за вхідний квиток.

– Я свою симпатію, – говорить “прихильник”, – до цієї інституції не вимірюю коронами!

Ґрунтовна і впевнена відповідь, яка багато кого мож занепокоїти! “Симпатія, яка вимірюється коронами!” – що ж це за буденність, брак високопарності, вищої ідеї і почуттів!..

Оманливе наділення суспільства теоретичними “симпатіями” слід викорінювати в суспільстві як фальшивий і нещирий метод роботи і просто неетичне ставлення до певного явища суспільного життя.

Можна не підтримувати певних речей – це дозволено кожному; але якщо хтось підтримує якусь рбооту, нехай залишить “усе серце” собі – а потребуючій інституцій дасть хоча б корону» («Kurjer Lwowski południowy», s. 3).

«Скільки коштує утримання автомобіля? Автомобіль поступово здобуває все більші громадянські права навіть у нашому краї, навіть у його східній частині. Поступово, тому що умови цього розвитку у нас є надзвичайно складними і важкими.

Перш за все, стан галицьких доріг є таким, що ані велосипедний спорт, якому 20 років тому пророкували розквіт, ані автомобілізм не можуть здобути великої кількості прихильників. Спортсменів знеохочує не тільки їзда цими дорогами і пов’язані з нею клопоти й неприємності, але й витрати на їзду, тому утримання власного автомобіля доступне лише дуже заможним колам.

І це друга причина, через яку у нас зустрічається мало автомобілів. Тому що цих заможних осіб у нас дуже мало. Наша промисловість, яка в інших краях потужно впливає на розвиток автомобілізму, зараз на початках розвитку.

А як виглядають кошти на утримання автомобіля? Можемо підсумувати видатки одного з досвідчених автомобілістів за два роки, при 12.000 км, проїханих за рік на чотиримісному автомобілі потужністю у 28–32 кінських сил. Цей підсумок виглядатиме так:

Утримання автомобіля в гаражі та миття – 720 К,

Шофер (платня, премії і т. д. – 3000,

Одяг шофера – 300,

Шини – 3000,

Бензин – 1600,

Мастило – 100,

Догляд за шасі і кузовом –1000,

Страхування – 400,

Непередбачені витрати – 250.

Разом – 10370 К.

отже, більш як 10.000 корон на рік, сума значна, яка сягає 1000 кор. на місяць, і навіть більше, якщо пробіг за місяць перевищує 1000 км.

Оскільки попередня сума видатків, пов’язаних з утриманням автомобіля, виглядає так, йдеться про пошук типу автомобіля, який з однієї сторони мав би таку вдалу конструкцію, яка б витримала вибоїни галицьких доріг і не став би причиною надмірного зростання витрат на догляд, з іншої – щоб був легким і дозволив би зменшити витрати за двома найбільш обтяжливими позиціями бюджету: шинами і бензином...

Таким типом ідеального автомобіля є “Форд”, який здобуває щодалі більше визнання у всьому світі. Основною причиною є дешевизна “Форда”, яка полягає не лише в дуже низькій ціні, але в більшій мірі – у надзвичайно скромних коштах на утримання і використання.

“Форд” є дуже потужним автомобілем, і водночас легким і простим у конструкції, тому він не потребує високооплачуваного шофера; достатньо слуги, який крім обов’язків шофера виконуватиме й інші роботи, зокрема, митиме автомобіль. Завдяки легкості автомобіля гума витримає значно довше, попри погані дороги, споживання бензину теж є значно меншим...» («Gazeta Wieczorna», s. 9)

«Влом до спедицийного бюра. Недавно в ночи невисліджені досі людці вломили ся до спедицийного бюра Ляйнкавфа при ул. Третого Мая ч. 7. [тепер – вул. Січових Стрільців] і розбили 2 огнетривалі каси, з яких вкрали 3 тисячі корон в готівці і квітя на виплачені рахунки на суму кілька исяч корон. Слідство виказало, що злодії дістали ся з надвору при помочи когось такого, що мав доступ до бюра. Є підозрінє, що в спілці зі злодіями був дозорець дому, тому замкнено його на разі в поліцийних арештах» («Нове Слово», с. 4).

Газета у форматі pdf