«...почала таврувати страшну, розбійницько-грабіжницьку діяльність нічних нір, званих “кав’ярнями”» Свобода слова сто років тому: чи автори тодішніх журналістських розслідувань могли почувати себе в безпеці?..

«У справі встановлення пам’ятника на могилі Марії Конопніцької відбудеться засідання комітету в неділю, 8 ц. м. о год. 11 у полудень у залі ратуші» («Kurjer Lwowski», s. 2).

«Убивчий напад. Коли редактор “Газети щоденної” п. Тюмен вчора ввечері, приблизно о пів на дев’яту, повертався додому, біля брами його помешкання на Глинянській, 6 [тепер – вул. Донцова] на нього напали двоє розбійників-убивць.

Один напав на нього ззаду і замахнувся на нього ножем, а інший схопив собаку пана Тюмена, який, виючи, виривався, щоб рятувати свого господаря. Жертва нападу хвилину боролася з негідником, але на допомогу прийшов інший бандит, вони разом повалили п. Тюмена на землю, і перший з них завдав жертві убивчим знаряддям кілька ударів у голову. Пан Тюмен, ще чинячи опір, впав непритомний, залитий кров’ю. Під час цієї операції розбійники тримали собаку, який вирвався з їхніх пазурів і сильно поранив бандита.

Бачачи, що збігається багато перехожих, і що з сусідніх будинків вибігли люди, бандити взяли ноги за пояс і зникли у глибині темної вулиці. Зібрався натовп людей – лише поліцейського ані сліду.

Переслідування розбійників. Кілька людей кинулися в погоню за ними, але даремно, їхній слід пропав на вулиці Різьбярській. – Бандит, завдаючи удари, кричав жертві: “Це маєш за Горшовського”; “це маєш за Гуґета”; “це маєш за Брайтмайєра”; “це маєш за Ценґута”, “а це за Гуґетову!”. Зомлілого, залитого кров’ю перенесли до помешкання. Лікар, викликаний з рятункової служби, констатував дві важкі, глибокі рани, які сильно кровоточили попри обробку. Оскільки надмірна втрата крові загрожувала життю пораненого, лікар вирішив, що мусить доставити п. Тюмена до шпиталю. – Транспорт служби відвіз пораненого. – Вночі почалась гарячка... Стан жертви убивчого нападу важкий...

Це вже четвертий напад на редактора Тюмена протягом чотирьох років. А почалися вони від того часу, коли “Gazeta Codzienna” почала таврувати страшну, розбійницько-грабіжницьку діяльність нічних нір, званих “кав’ярнями”, які є нічим іншим, як публічними домами розпусти і печерами грабіжницьких азартних ігор...» («Gazeta Codzienna», s. 1).

«Рано починають. До нас з міста надходять скарги, що учні ІІ реальної школи і вчит. Семінарії щодня перед 8 год. ранку в брутальний спосіб зачіпають учениць розташованих поблизу жіночих шкіл. – Дикості жовтодзьобів повинна якнайскорше покласти край шкільна влада» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Найкраще платити “опісля”. Слухач політехніки Станіслав Кульм вчора повідомив поліції, що його господиня Уршуля Слєзінська, у якої він з двома абітурієнтами семінарії мешкав на вул. Снядецьких, 4 [тепер – вул. Політехнічна], покинула їх кілька днів тому, забравши всі свої речі, а залишивши їм тільки двадцятирічну внучку. Молоді люди за інших умов були б раді хоча б такій заставі, однак їхнє становище ускладнюється тим, що бабуся-добродійка забрала гроші, заплачені наперед за проживання в березні...» («Gazeta Poranna», s. 3).

«Поліцейська хроніка. Заарештовано Анну Копистинську, прачку, за крадіжку бобрової шуби інженера Стефана Зелінського з кімнати пансіонату на вул. Баторія, 34 [тепер – вул. князя Романа]. Шубу у злодійки відібрано.

Служниця Марія Шведик прийшла до управління пошуку праці Стефана Кілінського на вул. Левовій [тепер – вул. Льва], сіла на ліжку, на якому бавилась 9-річна дівчинка, і так заговорилася, що не помітила, як дівчинка витягнула з її кишені 13 корон. Лише наступного дня, коли батьки довідалися, що донечка купила собі за 5 корон ляльку, справа стала явною...

У крамниці Вінченцо Карло Порантоні на вул. Городоцькій ловчий Віталіс Присєцький вчора вилучив 5-зарядний пістолет “Маузер”, викрадений ще у вересні минулого року у графа Станіслава Мицєльського...» («Gazeta Lwowska», s. 3).

«Заблукалі коні. Карого коня і гніду кобилу, які блукали вул. Жовківською [тепер – вул. Богдана Хмельницького] вчора віддано до поліції, а звідти – до міського комісаріату ІІ дільниці» («Gazeta Lwowska», s. 3).

Газета у форматі pdf